Статті

Вступивши в першій десятці добровольців до колгоспу «10-річчя жовтня» (під музику) і здавши до нього все мамине придане: пару молодих коників, новісінький віз, багату упряж з мідними ґудзиками та навіть батіг з червоною китайкою (за який мама не могла простити тата, бо сама плела), в перший же місяць тата виключили з нього через мою ж таки маму. Бо вона з бабусею плакали день і ніч за приданим, а потім тихцем прокралися в свою ж таки стайню, забрану під колгоспну, та й викрали своїх коней, верхи поскакали в Трояни, де їх і продали…

В часи кризи ми раптом почали згадувати про тих, хто віщував нинішній колапс. Видатний український археолог, скито(скіфо)знавець Борис Мозолевський за рік до смерті в 1992 році, не тільки передбачав, що нас чекає, а й вказував напрямок, куди повинне спрямувати свої зусилля людство для спасіння. До вашої уваги уривок із статті „Знак Скіфії”, що вперше був надрукований в №4 журналу „Розбудова нації”.

Однією із тих країн, що успішно засвоїли уроки Біблії, є Росія. Перебріхування історичних фактів, підміна понять, фальсифікація, привласнення собі чужих назв, досягнень та достойників стало запорукою її владарювання на великій частині світу, над десятками племенами Азії та Європи. Як це робилося, покажемо на прикладі трактату візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією». Свій історично-географічний твір з описом народностей і сусідів Візантійської імперії імператор Костянтин написав між 948 і 952 роками в настанову своєму спадкоємцю Роману II. Є в ньому і про давньоукраїнські міста.

Про це писав Шевченко, пам’ятаєте його слова із алегоричної поеми “Великий льох” – “Цю ніч в Україні родяться близнята. Один буде, як той Гонта – катів катувати, А другий буде – катам помагати…” Ця ж пробема постає у творчості Лесі Українки, Івана Франка, Пантелеймона Куліша й багатьох інших. Але найсуттєвішим для нас є застереження Дмитра Донцова, який вкрай зрозуміло й вичерпно пояснив, чому явище малоросійства є загрозливим для України й українства. Уся природа московської душі виражається – у покорі насиллю..

Журналіст Івано-Франківської обласної газети "Галичина" Василь Мороз видав і 27 грудня презентував у культурно-мистецькому центрі "Є" книжку своїх коротких повістей "Стрімкий вогонь". У місцевих ЗМІ відразу охрестили гостросюжетні психологічні твори, які ввійшли до видання, першими галицькими бойовиками, поданими як суміш екшну, фентезі й т. д. Але в них, за висловами багатьох читачів, є місце і для здорової національної героїки. Автор культивує також і такі теми, як потаємні психофізичні можливості людини, які проявляються в екстремальних умовах... Кілька новел пропонуємо увазі читачів "Ятрані".