Статті

Справді, після недавнього мору, після того, як відбирали останнє, отримати по 160 і навіть 400 пудів хліба на сім’ю, це було щось небачене. Але найцікавіше те, що в газеті ми знаходимо показники врожайності в порівнянні з минулим 1932 роком. Вони мало чим різняться між собою. Судіть самі: пшениці в 32-му зібрано по 12 центнерів з гектара, у 33-му – 14; жита відповідно 7 і 16, ячменю – 7 і 15, цукрових буряків – 120 і 200 центнерів. Тим не менше, у 32-му, свідчить далі газета, у тому ж колгоспі «Шевченка» на трудодень припадало по 1 кг . 800 гр. хліба, а в 33-му – по 7 кілограмів.

Бондар Василь Васильович народився 15 січня 1954 року у селі Теліжинцях на Київщині в селянській родині. Служив на Балтійському флоті, навчався в Київському державному університеті імені Т. Шевченка (факультет журналістики). Працював робітником цегельні, баяністом сільського клубу, журналістом кіровоградських газет. Нині – голова обласної організації Національної спілки письменників України. Автор багатьох прозових, краєзнавчих та літературознавчих книг. У цій публікації читачам пропонується нове оповідання письменника «Красная сволочь» із недавно виданної в Кіровограді хрестоматії «Блакитні вежі».

Коли «таваріщі» починали обдирати селян, то по всій Україні стали спалахувати стихійні повстання. Автор книги відмічає, що «Повстансько-партизанська боротьба в околицях Холодного Яру відрізнялася від боротьби в інших місцевостях організаційним ладом та усвідомленням широкими масами своєї мети – визволення України… Здавалося вернулися давні козацькі часи, коли кожний хлібороб був озброєний і завжди був готовий до бою з татарами. Села були поділені на сотні, які об’єднувалися в полк».

Днями відбулися збори трудового колективу Обласного музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького, на якому голова обласної ради М. Ковальчук намагався представити театральній трупі їхнього нового директора І. Спинула. Дійство, що там розігралося приголомшило всіх присутніх (навіть, самих ініціаторів цього безпрецедентного вторгнення у діяльність творчого колективу).

Вже більше року минуло як світ побачив „Збірник археологічних пам'яток Уманщини", але, на жаль, про цю досить цінну книгу для науковців і для тих, хто цікавиться історією рідного краю мало хто знає. Переважно через те, що вийшла вона мізерним тиражем – всього 400 екземплярів.