Цікава, свіжа інформація про історичні, археологічні, філологічні та інші відкриття і знахідки із життя наших предків. А також про стародавні часи та досягнення інших народів світу.
- Ні, бічо, не треба гинути, боротися треба, - наче долинув до нього голос Димура. Я ж воюю з Росією їхньою зброєю. А ти? - Я теж, як і ти, буду воювати… Як буде широкомасштабна війна… - Так війна вже давно йде. Якої ти це хочеш ?.. Землю одбирають… Людей вбивають… Ти ж воїн, десантник… На фронт… Давай до берега, бічо, до берега…
Поняття націоналізму у різних сферах людей і у різних системах по-різному розуміють. Через це нам слід починати від дефініції цього поняття: як його розуміють західні теоретики й аналітики, як розуміють поза кордонами України і в колах руху опору в Україні. Націоналізм, згідно зі словником Вебстера, - це "лояльність і відданість своїй нації, почуття національної свідомості, яке підносить свою націю понад все інше і ставить головний наголос на розвиток власної культури й інтересів у противагу до інших націй чи понаднаціональних груп".
Українські довідники дають таке визначення казці: “це розповідний народнопоетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил”. Все вірно, хоча варто було б додати також, що в багатьох випадках казки фіксують події, що відбувалися насправді, але через певні причини відповідними засобами та домислами приховують їх. В українській народній творчості таких прикладів чимало. Найкраще ілюструє це казка “Івасик-Телесик”.
Ця публікація спочатку задумувалась як історія мого рідного села Вільхового, яке народ називає - Вільхова. Але я дуже швидко зрозумів, що історію треба залишити історикам. Історія - це голі факти. Я ними володію далеко не повною мірою. Та й тяжію до іншого стилю.
Степан Бандера і далі залишається в Україні «суперечливою», неоднозначно трактованою фігурою. Хоча, якщо розібратися, то це цілком цілісний, однозначний (для українців — однозначно позитивний) історичний персонаж. І те, що він залишається для більшості з нас «суперечливим», «неприйнятним» — передусім проблема самих українців, зокрема нерозуміння ними справді вартісних моментів своєї історії.
Категорії
