Статті

Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови. Але ж якщо мова – Дім Буття, то чого ж ви виживаєте мене з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус». На рівні констатації тяжкого стану українства на 20-му році незалежності так воно і є, і авторка лише художньо оформила той стан пригноблення, який відчуває кожен національно-свідомий українець. А як же з нього вийти? І що нам робити?

Нещодавно у харківському видавництві “Федорко” у світ вийшла книга «Задовго до пекторалі» (Листування 1950-1956 рр. відомого археолога Бориса Мозолевського та літератора Михайла Сіренка). «А до чого тут пектораль?» — запитає читач і матиме рацію. Але лишень на перший погляд, бо знамениту пектораль Борис Мозолевський розкопав у Товстій Могилі в 70-х роках минулого століття, а в сучасній книжці йдеться про події 50-х років, часів сталінщини та тоталітарного режиму радянської влади… Публікуємо вступну статтю до цією надзвичайно цікавої книги.

1 лютого, напередодні 115 річниці з дня народження відомого поета Євгена Маланюка в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського відбулися урочистості з нагоди вшанування лауреатів обласної літературної премії за 2011 рік, що носить ім’я нашого славного земляка. Переможців – Олега Попова, Сергія Піддубного та Антоніну Корінь – нагороджував голова журі, голова Кіровоградської обласної ради Микола Ковальчук. Разом із грошовою винагородою він вручив їм дипломи, нагрудні знаки та почесну відзнаку обласної ради й обласної державної адміністрації – скульптури "Степовий орел". Лауреати виступили із короткими промовами. Нижче друкуємо виступ Сергія Піддубного.

Вийшов 25-й номер літературно-художнього, культурно-просвітницького та історико-публіцистичного журналу «Зоря вечорова» (м. Комінтернівське, Одеської обл). На його сторінках читачі можуть прочитати уривок з роману Сергія Піддубного «Таємниці останніх дажбожичів», оповідання Василя Мороза «Ясуни», публіцистичні виступи Володимира Гонського, Ігора Лосєва, Леоніда Залізняка, Олександра Горобця, ознайомитися з новими книжками тощо. А увазі читачів пропонуємо передову статтю із журналу його редактора Дмитра Мартинюка.

Справді, після недавнього мору, після того, як відбирали останнє, отримати по 160 і навіть 400 пудів хліба на сім’ю, це було щось небачене. Але найцікавіше те, що в газеті ми знаходимо показники врожайності в порівнянні з минулим 1932 роком. Вони мало чим різняться між собою. Судіть самі: пшениці в 32-му зібрано по 12 центнерів з гектара, у 33-му – 14; жита відповідно 7 і 16, ячменю – 7 і 15, цукрових буряків – 120 і 200 центнерів. Тим не менше, у 32-му, свідчить далі газета, у тому ж колгоспі «Шевченка» на трудодень припадало по 1 кг . 800 гр. хліба, а в 33-му – по 7 кілограмів.