Два місяці тому одній закритій групі я прочитав (дещо в скороченому вигляді) лекцію на тему «Хто ми як народ? Що залишили нам наші Пращури?». Тут її повна версія

К.Москалець звертається ( і це позиція не лише його, а й мільйонів українців) до Святійшого отця Папи Павла Івана ІІ: "Святійший отче - ДОПОМОЖИ!". Що це? Насаджування пасивности? Перекладання своїх обов'язків пробуджувати і піднімати націю з колін на Павла Івана ІІ? А де ж етика  "Велесової книги", князів Атили і Святослава, українського козацтва, Національно-Визвольних Змагань упродовж нашої історії? Де етика "Декалогу українського націоналіста", "Язичницьких настанов воїнові-козаку"? Де заповіти наших предків?

На жаль, “Іліада” до сьогодні ще належно не прочитана й не прокоментована. Досі заважала це зробити надмірна довіра вчених до перекладачів і коментаторів твору.