Текст до відео-ролика «Велесова Книга – підробка? А що кажуть факти». Відео можна подивитися за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=LQQhIJT46K4&t=69s
Майже в кожному випуску нашого циклу ми звертаємося до Велесової Книги, як авторитетного джерела минувшини. Це одна з найдавніших історична, літературна та культурна пам’ятка українського народу.
Однак серед значної наукової та читацької спільноти досі побутує думка, що ця Книга є плодом чиєїсь вигадки.
Першими заявили про те, що Велесова Книга підробка, російські лінгвісти та історики Лідія Жуковська, Андрій Залізняк, Борис Рибаков, Ігор Данілевський, Віктор Виноградов, Олег Творогов і низка інших вчених. Їх висновок зводився до того, що текст Книги має велику кількість граматичної безсистемності і є не мовою, а вінегретом.
З історичного боку була дана така оцінка: коли в книжці доходить до періодів, про які нам відомо дуже мало, вона не відкриває нічого нового.
Чи є думка російських вчених справді науковою і неупередженою?
Стосовно мови Книги: “Наука смогла реконструировать грамматический строй общеславянского языка и других славянских языков на самых ранних стадиях их развития, и ни к одному из них чудовищный волапюк ВК не имеет ни малейшего отношения”, писав О. Творогов.
А що кажуть факти? А факти підтверджують: все, що не входить у рамки шовіністичного уявлення «велікороссов», відкидається, висміюється і принижується. І для цього використовуються всі засоби – брехня, перекручення, фальсифікація. Натомість добре відомо, що «общеславянский язык», про який пише Творогов, це не більше ніж вигадка деяких вчених. Це спроба зробити російську мову основою для всіх слов’ян. Так не вийде. Нині не ті часи, коли указом «его величества императора Александра ІІ» «Толковый словарь великорусского наречия русского языка» Володимира Даля переінакшили на «Толковый словарь живаго великорусского языка».
Друге: згадаємо, що вінегретом московські вчені також називають білоруську мову, про українську пишуть, що вона створена австрійцями, а то й взагалі, що це «наречие русского языка»…
Що кажуть факти стосовно того, що Велесова Книга, нібито, не відкриває нічого нового. Дослідник праукраїнської історії та мови Сергій Піддубний не став довірятися чужим висновкам та іншим перекладачам. Не така вже й складна мова наших предків, щоб не розібратися самому. Необхідно лише підібрати ключ до прочитання тексту. Він переклав Велесову Книгу і зумів відчитати в ній багато того, чого не помітили інші перекладачі і дослідники.
Наприклад, знайшов у текстах ім’я автора Книги – ним виявився волхв і учитель Ілар Хоругин, дослідив, коли він жив і творив: при князеві Боревлені. Десь московські вчені ці імена згадують? Колеги Піддубного пропустили повз увагу такі важливі терміни як «мова», «мовинство», тотем Овен, першоматір Ладу, племена антів та окрів, розтлумачив календарно-релігійну систему наших предків, де місяці та їх покровителі мають цілком українські назви: Вишень, Леле, Літиць, Радогощ, Календо, Кришень, Білояр, Ладо, Купало, Суниць, Житниць, Віниць, Зраниць, Овсєниць, Просинець, Студець, Лідиць, Лютиць…
Прикро, що російським підспівують й деякі українські вчені. Однак тільки сліпий не може бачити те нове, що відкриває Велесова Книга. Тут чимало таємниць із життя наших пращурів: що вони їли і пили, що жертвували Богам, як і на які племена ділилися, як відбивалися від ворогів і хто в цьому їм допомагав…
Цілком очевидно, чому для російських вчених Велесова Книга підробка. У ній нічого нема російського, всі події, описані в Книзі, відбувалися на українській землі, однозначно вказується, що Кий жив насправді у VІІ ст. до н. е., а не в VІ ст. н. е., як пишуть ці ж московські світила. Також звідси дізнаємося, що Кий мав сина Лебедяна, а не сестру Либідь. Про першу руську державу Руськолань і її столицю Голунь, яку заснував Орій - батько Кия, Щека та Хорива…
Із російських, точніше північних, у Книзі згадуються хіба що тільки племена онезьва, сум, весь і чудь. То як вони можуть визнати Велесову Книгу за справжню? От якби в ній йшлося про Московську землю, а не про Київську, то і мова Книги була б не «волапюком», і висвітлені в ній історичні події були б відкриттями та ще й сенсаційними… І вже давно російські пропагандисти взяли б її на озброєння. Це не Україна, де досі на догоду сусідам бояться визнавати своє за своє і підносити своїх.
Письменник Валерій Шевчук слушно зауважував, що згідно Велесової Книги: «Південна Русь мала свою на півтори тисячі років давнішу історію – як же таку пам’ятку визнати? Отже, єдиний засіб локалізувати чи блокувати її вплив на розвиток історичної науки і тим самим “знешкодити” – довести, що це фальшивий документ, а коли так, то не має він ніякої наукової цінності”.
Недарма московити торочать, що в скитів не було свого письма, що тільки болгарські просвітителі Кирило та Мефодій навчили Русь писати.
Територія України була прабатьківщиною філософії і космогонії, Геродот писав про наймудрішого із філософів скита Анахарсія, на нашій території знайдено чимало різноманітних написів, а російська наука наполягає, що письмо нам принесли Кирило з Мефодієм у ІХ ст. Саме тоді, до речі, коли була написана Велесова Книга, про яку великий український мислитель Володимир Шаян сказав: «Наймодерніша ідеалістична філософія. Платон і Аристотель залишаються позаду основної космічної концепції нашого Віщуна” (кінець цитати). Залишаються позаду і Кирило з Мефодієм, і разом з ними всі християнські просвітителі, через що й перекручують вчення нашого великого предка Ілара Хоругина, оббріхують і не визнають.
Це відео – заклик прислухатися до голосів минулого, до голосів наших предків. Забутих, відкинутих. Так, вони говорили дещо іншою мовою, але це наші голоси, голоси наших пращурів, наша мова і наше Мовинство – термін, що виступає в Книзі в значенні як звід священних правил та молитов, які установив сам Бог-творець Сварг (цитата): “Як і отці наші, очистимося мольбою в Мові – і миємося, мольби творячи за чисті душі свої і тіла, яко Сварг уставив ті Мовинства та купалища, і вказав, що не сміємо їх занапащати”.
Час визнати Велесову Книгу на державному рівні. Досить прислухатися до московським лжевчених, таких як Творогов, та лжепророків, як от Іван Бунін, який писав: «Прекраснее Малороссии нет страны в мире. И главное то, что у нее теперь уже нет истории – ее историческая жизнь давно и навсегда кончена».
Є в нас своя історія. У нас велике минуле. У нас великий народ. Про що й свідчить Велесова Книга. Ця книга має стати настільною для кожного українця. Бо вона про наших Богів, про наших Праотців, про наші перемоги і поразки. Це наш дороговказ. Це те, що надихне і дасть нові сили для повернення колишньої слави нашої країни.
Відео можна подивитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=LQQhIJT46K4&t=69s
Велесову Книгу в перекладі С. Піддубного "Велесова Книга - веди України-Русі" можна замовити через наш сайт (адреса yatran@gmail.com), в автора через ФБ та за тел.: 068 994 63 63, 096 258-46-48
