Сергій Піддубний
Надіслали посилання на інтерв’ю “скіфолога, керівника археологічних експедицій, викладача Києво-Могилянки Юрія Болтрика”, яке називається “Що нам залишили скіфи?”, і просять прокоментувати два моменти...
В принципі я зустрічав це інтерв’ю тут, у Фейсбуці, але прочитання етноніма “скіфи” для мене однозначний показник — московсько-радянська школа. А в московсько-радянській школі науки не було — там брехня і домисли. Нас, українців, наші рідні пророки, наші світочі і наукові авторитети І. Франко, Леся Українка, Є. Маланюк, Д. Гуменна, Д. Яворницький вчили казати і писати не на московський манер, а на український — скити.
Тому, зазвичай, не витрачаю час на дописи тих, хто досі живе за московським вченням.
Але на запитання друзів по ФБ звик відповідати. Один з них, зокрема, звернув увагу на заяву п. Болтрика про те, що скити, можливо, прийшли із теренів Монголії, “хоча за своїми антропологічними показниками вони є європейцями”.
Я переглянув інтерв’ю шановного “скіфолога” і був вражений не менше свого читача. До цього українська наука слідом за московською в один голос твердила, що скити (по-їхньому скіфи) мають іранське походження. І ось на тобі. Певно, пан “скіфолог” у такий спосіб вирішив відрізнитися від московських тлумачень. Хоча від цього суть не міняється.
Московським і українським науковим колам не подобаються Геродотові версії походження скитів (мої також), бо вони вказують на те, що скити не є прийшлими звідкілясь, що вони наші.
Чому радянсько-московська школа так старанно нав’язувала своє “скіфи” замість “скити”? Щоб ми не упізнали себе серед перших племен, про які згадує Біблія, — киттів (у російському варіанті Киттім). Саме тому також нав’язувала думку, що вони прийшли з Ірану (чи ще звідкись), щоб це були не наші Праотці, щоб ми не мали права на свою споконвічну землю, щоб казати, що нас тут не було і ми ніхто.
Термін “скіфи” у використанні викладачів університетів та академій (і не тільки) підтверджує, що справа Москви живе і перемагає (згадалося комуністичне гасло “Дєло Лєніна жівьот і побєждаєт”)...
І про антропологію. Я б не стверджував так впевнено, що за антропологічними даними всі скити були європейцями. Скитія — це спілка багатьох племен. Мабуть, більше десятка їх можна нарахувати тільки в Геродота. І серед них були різні люди. Велесова Книга, наприклад, згадує також жовтих скитів...
На цьому можна було б поставити крапку. Але мою особисту увагу привернуло ще таке твердження “скіфолога”: “якщо повертатися до скіфів, вони у своїй гонитві і в пошуках кімерійців дійсно опиняються потім вже, умовно кажучи, зі Сходу, з Передньої Азії сюди підходять під Іонію, тобто вони йдуть в Західну сучасну Туреччину. Можливо, це були вже пошуки самих кімерійців і спроби якоїсь дивної помсти їм.”
Вибачте, але це повна дурня. У Передній Азії панували перси і ніхто скитам не дозволив би там ганятися за ким би то не було. Справді, Геродот писав, що “скити вигнали кімерійців у Малу Азію”. Певно, якусь розбійницьку ватагу, бо разом з тим він зауважував: “є (тобто на його час. - С. П.) також і країна, що називається Кімерією, є і так званий Кімерійський Босфор”. А на карті Бористену (ХVІ ст.) показується місце проживання кімерійців, вони називаються тут Гомерові кімерії і вказується, що це нинішні черкасці-рутени та козаки.
До речі, так нелюба українській офіційній науці Велесова Книга називає кімерійців також отцями русів (тобто, нас з вами), які “римлян потрясали і греків розметали, як поросят переляканих”...
І ще раз. На жаль, інтерв’ю викладача Києво-Могилянської академії засвідчує, що українська історична наука досі живе догмами московсько-радянської школи. І від цього не тільки сумно, це лякає. Такі орієнтири, як доведено життям, не обіцяють нам і нашому майбутньому нічого доброго.
