Переклад Влескниги Г. Лозко та С. Піддубного. Порівняння

Валентина Данилець

2012 рік


Під час презентації книги Сергія Піддубного "Код України-Русі" в Тернополі, а це було в квітні ц. р., читачі поцікавилися в автора і про його переклад Велесової книги. Одне питання було таким:



- Чий переклад Влескниги кращий – ваш чи  Галини Лозко?


- Мій, - відповів С. Піддубний і пояснив: - Галина Лозко взяла за основу переклад Бориса Яценка. Вона лише змінила форму подачі, деякі місця підправила і по-своєму прокоментувала. У неї навіть ті самі недогляди – у Яценка на одній дощечці пропущено 2 рядки, на іншій 6 рядків і у неї так само. Я натомість прискіпливо перечитав оригінальні тексти дощечок і це мені допомогло уникнути багатьох помилок, якими рясніють переклади інших перекладачів. Наприклад, слово “пеньки” мої попередники тлумачать як чаклуни, хозарське місто Тамоторку – князь Таматарха, древня назва нашого народу "бори", "прабори" ними перекладаються як боротьба і війна, "печери" – як пожари. А це все впливає на зміст Книги. Яценко та Лозко неправильно трактували низку богів і божеств, зовсім не помітили нашу прародительку Богиню Ладу. Я також знайшов ім'я автора Книги – ним був волхв і учитель Ілар Хоругин. Юрій Миролюбов, що першим займався переписом Книги, в деяких місцях не зовсім точно поділив її суцільний текст на слова, і тут було зроблено уточнення. Усі мої коментарі і роз'яснення узгоджені з історичними джерелами – власним прочитанням "Історій" Геродота, Біблії, фольклорних матеріалів тощо…


Я маю Велесову книгу кількох перекладачів, але перекладу С. Піддубного не було. Після почутого на презентації, мені захотілося ознайомитися також з його працею і, звісно, порівняти із більш відомішим перекладом Г. Лозко. І ось нещодавно в Києві мені пощастило придбати його книгу "Ілар Хоругин. Влескнига" (2-ге видання). Одразу хочу відмітити, що ця Влескнига суттєво відрізняється від інших. Вона містить науковий і ритмічний переклади (в Г. Лозко – один, вільний), окремі дослідження про влескнижних богів, племена, першу руську державу, оригінальні тексти, покажчики, чимало давніх зображень, що ілюструють правдивість викладеного в Книзі, карти і набагато більше приміток та посилань, ніж у Лозко, що засвідчує дійсно професійний підхід дослідника до справи.   


Стосовно порівнянь тексту мене в першу чергу цікавила праматір Лада, яку Піддубний відчитав у текстах Влескниги, а Лозко ні. Я знайшла її при початку дощечки 7Г.

Наводжу переклади та оригінал.


Переклад С. ПІДДУБНОГО:

Через тисячу триста літ од Ісходу Карпатського Аскольд злий прийшов нашу землю загарбати.

Народе мій од Лади, твори любов, йди до стягів наших! І захистить тоді від ворогів Руси могутній Сварг наш, а не боги інші…


Переклад Г. ЛОЗКО:

Бо тут через тисячу триста літ од виходу Карпатського Аскольд злий прийшов на нас.

То стрепенися, народе мій, од сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, а не чужинські боги…


Оригінальний текст із книги Г. Лозко "Велесова книга. Волховник":

ТУ БО ЗА ТЕНСЕНЦ ТРІЕСТИ ЛЯТИ ОД ИСХОДУ КАРПЕНЬСТЕ АСКЛД ЗЛИ ПРЕНДЕ НА НИ ТУ ЗЕГНЕНСЕ НАРОДЕ МОІЕ ОД ЛАДА А ТВРЯЩЕ ЛЮБИ ИДЬ ДЕ СТНГЕ НАША А ЗАХЦЕНЬ ТОТА ОД ВРАЗЕХ НА РУСЕ МОГУТЬЕН СВРГ НАШ АНІ БЗІ ІНЕ


Правда, як бачимо, на боці Піддубного. Лозко не помітила такого важливого персонажу нашої прадавньої історії як першоматір Лада.


Звісно, після цього мені захотілося звірити ще деякі місця. Я звернула увагу на дві ілюстрації з головою Овна. Про нього я нічого не читала в перекладах Г. Лозко. А в Піддубного аж на кількох дощечках (1, 2А, 35Б) Овен виступає в доволі важливій ролі.


Знову надаю слово перекладам і оригіналу. Дощечка 2А.


Переклад С. ПІДДУБНОГО:

Муж Правий іде в дім Овна і клянеться Правим бути, щоб його слово з ділом не розходилось...

Сказано здавна ж, щоб ми творили добро, як діди наші заповідали…


Переклад Г. ЛОЗКО:

Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що хоче правим бути. Але він правий, коли його слова і звершення збігаються. Тому речено від стара, аби ми творили ліпше, і, як Діди наші рекли…


Оригінал:

МУЖ ПРАВ ХОДЯІ ДОМОВЬ НЕСТЬ ИЖЕ РЕКОМЕСТЕ ХОЩЯШЕТ ПРАВ БОІТІ НО ЕСЬ ИЖЕ СЛОВЕСОІ… ГО… А ВЬРШЕНА ДО ЦЬ СЬВПАДАШЕТ… ТОМУ РЩЕНО ЕСЬ О СТАРА АБОСЬЕ МОІ ТВОРЯЛИ БІХОМ ЛЕПАЯ А ЯКО ДЯДІ НАШІ РЕКЛИ


Як бачимо, доволі складний текст, і Овена в ньому нібито немає. Однак Овен чітко читається на дощ. 1 – ЖИВЯШЕ ВО ЗЕМЕХ СО ТЕЛЕ ОВНА. Лозко і його не помітила, а Піддубний пояснює в примітці:  що Овен це "символ оріїв, давні українці молилися Овену навіть у Х ст., про що свідчить церковний указ князя Володимира про заборону молитися „под овином, іли в рощенії, іли у води” (Е. Голубинскій “Історія русской церкві” І, с. 625)".


Звісно, що тема Овена мала б бути продовжена. І на наступній дощ. 2А він справді присутній, якщо правильно зробити розбивку початкового ДОМОВЬНЕСТЬ не як ДОМОВЬ НЕСТЬ, а ДОМ ОВЬН ЕСТЬ… 


Загалом тлумачення "Мужа Правого" з наведеному уривку д. 2А С. Піддубний дає таке: "на ділі бути вірним Праві, а не на словах” (де Права, як відомо, є уособленням вищих, божественних законів).  

Вже з цих прикладів, як бачимо, різниця в перекладах суттєва.  


Тоді в квітні на презентації С. Піддубний говорив, що не збирається ставити крапку в дослідженні Влескниги. Що поставив собі за ціль зробити таким переклад Книги і так прокоментувати її, щоб ніхто не сумнівався в її автентичності. І додав, що в третьому виданні будуть уточнення і значно розширена "доказова база".


З нетерпінням чекаю на це видання, бо, впевнена, і в ньому на нас чекають нові відкриття.


2012 р.