Очевидно, з початком третього тисячоліття настав час розкриття різного роду таємниць, кодів та шифрів. Не встигла вщухнути буря навколо роману Дена Брауна "Код да Вінчі", де у центрі подій була таємниця, зашифрована у фресці Великого Леонардо "Таємна вечеря", як почала назрівати нова сенсація - вже українська.
І буде, мабуть, вона грандіозною, бо пов'язана не з детективною історією, а цілком реальним фактом - розробкою нової моделі Всесвіту, яка змушує переглянути сучасний стан природознавства. Крім того, на думку тих, хто займається вивченням та тлумаченням давніх рукописних святинь людства, вона може з наукової точки зору пояснити інформацію, що міститься в рукописах, а ті, у свою чергу, можуть свідчити про правильність запропонованої моделі.
Валентин Олексійович Настасенко - автор унікальних робіт з визначення граничної швидкодії та пам'яті комп'ютерів. їх зроблено на базі ряду його відкриттів в області визначення параметрів гравітаційного поля, а воно невід'ємне від Всесвіту, одним з авторів моделі якого був Альберт Ейнштейн.
Валентин Настасенко стверджує, що ціла низка наукових положень в роботах Ейнштейна викликає сумніви. У серії своїх інтерв'ю, опублікованих у 2004 році (Настасенко В.А. "Ошибки Ейнштейна и возможности их исправления", Херсон, 2004), він зазначає: "Сучасна наука знаходиться на порозі таких же революційних перемін, як і 100 років тому, початком яких у 1905 році були роботи Альберта Ейнштейна. У свою чергу, без досягнень цього вченого не було б сучасного рівня знань, що підготували новий якісний стрибок. І не біда, що нові висновки руйнують старі, у науці важливіша не реанімація догм, а істина. Тим більше, що істина не може бути цілком зруйнована: наприклад, квантова механіка не спростувала класичну механіку, а лише звузила сферу її прикладання".
Говорячи про сучасну загальноприйняту модель Всесвіту, Валентин Настасенко відмічає: "Спочатку модель Всесвіту, прийнята за початкову Ейнштейном, була стаціонарною. Та положення з його теорії відносності уперше науковим шляхом привели математика Фрідмана до твердження про модель Всесвіту, що розширюється. Але модель, що розширюється, вела до неминучого висновку, що спочатку вона була меншою, ніж зараз, а мінімально можлива величина зменшення - це точка. Саме ця модель Всесвіту зараз і вважається вірною, хоча вона не пояснює, що ж було до точки. Це - перша складність, та ще не помилка Ейнштейна. За першою складністю з'являється друга: якщо до Всесвіту не існувало нічого, виникає проблема, звідки йому узятися? І з цією проблемою поки не справився ні сам Ейнштейн, ні його послідовники. А це й призвело до першої помилки - до неясного нульового вихідного стану, хоча, що таке нуль всього, не може логічно пояснити ніхто, одна лише абстрактна математика. Найближчим до реального розуміння нуля є визначення точки в постулатах Евкліда, а постулат - це ще не доказ. І якщо основою є постулат, то доведення все ще немає. Та у даній моделі проблема була ще й у тому, що у геометричний нуль вченим потрібно було втиснути усю масу сучасного Всесвіту. Ейнштейну це також пришилося враховувати у теорії відносності, де він вивів формулу релятивістського представлення маси, у якому вихідна маса, що рухається із швидкістю світла, ділиться на 0, що, як відомо, веде до нескінченості. А ось астрономам при цьому пришилося зовсім сутужно - вони пояснюють появу всієї маси Всесвіту величезним стисканням або колапсом розсіяної невідомо де і як створеної матерії у точку, а енергії, що виникла у першу мить народження Всесвіту, - анігіляцією певного обсягу речовини та антиречовини. Цей процес отримав назву "Великий Вибух". Та джерело або слід такої кількості антиречовини у Всесвіті до сих пір не знайдено. Ще й жорстке гама-випромінювання, яке разом з масою повинно бути рівномірно розсіяним у Всесвіті, у масштабі, адекватнім вибуху, у ньому не спостерігається, а воно повинно бути невід'ємною ознакою теперішнього Всесвіту. Тому від такої моделі час відмовитись".
Херсонський науковець довів, що наш Всесвіт має конічну форму, постійний зв'язок з її доматеріальним станом та масу, що постійно зростає. Ось як він пояснює процес народження Всесвіту: "У нескінченно великому просторі без часу (Ніщо), який заповнений нескінченно великою кількістю точок з нульовими параметрами, існує нескінченно мала вірогідність змін, або порушення симетрії. Це Ніщо таке велике і існує так довго, що хоча б один раз така вірогідність реалізується і замість випуклої точки виникає вгнута, в однорідному просторі виникає фільєр, або, просто кажучи, "діра". І тоді через неї починають провалюватись інші точки, як у пісочному годиннику, що веде до появи часу, а також до стиснення у ній простору. Це призводить до виділення енергії, а з неї у подальшому виникає маса речовини, у рамках зв'язку Е - тс2. Так народилась перша матеріальна точка Всесвіту, яка має усі ознаки матерії - простір, час, енергію, масу, причому всі ці величини добре розраховуються і у подальшому абсолютно точно погоджуються із законом Всесвітнього тяжіння та фундаментальними фізичними сталими (константами) Всесвіту. Таким чином, повністю виключаються непорозуміння з безкінечною масою і її появою, які присутні у попередній моделі. Тому про ідеї Великого Вибуху Всесвіту та безкінечності релятивістської маси потрібно забути, хоча вони і зіграли позитивну роль".
Незважаючи на те, що український науковий світ прореагував дуже кволо на таку заяву земляка-науковця, для тих, хто досліджує інформацію, закладену нашими пращурами у легендах, міфах та сказаннях, хто цікавиться езотеричною літературою та вивчає духовний спадок мудрих представників людства, скоро стане ясно: знайдено наукове підтвердження правоти авторів, що трудилися над увіковіченням інформації про народження Світу, занотувавши її за допомоги символів (основи квантової фізики їм, на жаль, не були відомі).
Як пише Лариса Дмитрієва у своїй книзі "Тайная доктрина" Еленьї Блаватской в некоторьіх понятиях и символах" (Видавництво "АМРИТА", Магнітогорськ, 1992) ", ніяке давнє сказання й, тим більш Езотеричне Вчення, своє повне внутрішнє, старанно скрите (езотеричне) розуміння ніколи ще не розкривало широкій аудиторії. І якщо у народі говорять, що у всіх таємниць - сім замків, то навіть це прислів'я цілком може стати темою серйозного дослідження. ... А якщо символіку міфів, святих Писань приймати буквально, бачити лише мертву букву, що характерно для більшості дослідників, у тому числі служителів церкви, то виходить нісенітниця. Вона особливо помітна сучасній освіченій людині, незадовільній роз'ясненнями, у яких розірвано логіку."
Відомо, що людство на зорі свого існування не мало писемності, та й взагалі мови. Спілкувались за допомоги символів. Ось у цих символах і дійшла до нас інформація про виникнення життя, Землі та й усього Всесвіту.
Найдавнішою книгою, що містить такого роду інформацію, вважається Книга Дзіан - архаїчний манускрипт, який є фактично пальмовим листям, бробленим невідомим способом так, що на нього не може вплинути ні вода, ні вогонь, ні повітря. її бачила, тримала у руках і на закладеній в ній інформації побудувала свою роботу "Таємна Доктрина" О. П. Блаватська (1831-1891) - жінка з непростою долею, яскрава особистість, мандрівниця, філософ, людина з не аби якими здібностями, засновниця Теософського Товариства у США. Заслуги цієї жінки перед людством визнано оголошенням ЮНЕСКО 1991 року - роком Блаватської).
Книга Дзіан, - як відмічала Олена Петрівна Блаватська, - відсутня у європейських бібліотеках. Вона зовсім невідома філологам, або вони ніколи не чули про неї з такою назвою. Інформацію, яку містять Станці (тобто глави Книги Дзіан), викладено у вигляді поетично-алгебраїчних алегорій і записано зашифрованими віршами. "Таємна Доктрина" О. Блаватської - це кілька з багатьох десятків Станців та коментар до них. Шифр же самої Книги Дзіан - настільки складний, що Олені Блаватській знадобилося близько двох тисяч сторінок, щоби прокоментувати лише 19 Станців.
Як відмічала О.Блаватська, усі засновники релігій світу "були авторами нових форм і роз'яснень, та істини, на яких їх вчення було засновано, були старі, як само людство". Головна основа Доктрини знаходиться в сотнях і тисячах санскритських манускриптів, з яких деякі вже мають переклад (у більшості - з викривленими роз'ясненнями), інші - все ще чекають на свою чергу.
Перші сім Станців "Таємної Доктрини" дають абстрактну картину Космічної Еволюції (Космогонії). Вони описують сім великих стадій еволюційного процесу, про які згадують "Пурани" (давньоіндуські письмена) як про Сім Творінь та Біблія як про "Дні Творення". О.Блаватська спробувала передати європейською мовою величну панораму Закону зародження Всесвіту - Закону Вічного Періодичного Проявлення.
Слід сказати, що і сама Біблія не видасть просто так своїх таємниць. Це визнано багатьма дослідниками. Можна навести слова св. Ієроніма, який свого часу казав, що у Книзі Буття стільки таємниць, скільки слів.
Та повернемося до Космогонії Книги Дзіан і, наводячи усього два приклади, спробуємо пояснити з точки зору сучасної науки і, зокрема, нової моделі Всесвіту, як народився Світ.
Станца Ш. (Курсивом - пояснення автора цієї статгі з використанням уперше (!) нової моделі Всесвіту).
3. Темрява (нескінченний нематеріальний Простір без часу) випромінює Світло і Світло ронить одинокий Промінь (первинна інформація, або, згідно з Біблією, Слово - Логос) у Води, у Глибини Лона Матері (нескінченно велика кількість точок з нульовими параметрами). Промінь проникає у Незаймане Яйце (точку з нульовими параметрами). Промінь розбуджує трепет у Незайманому Яйці {змінює симетрію у точці простору, в результаті випукла точка перетворюється у вгнуту) та закидає Зародок {виділення простором, що проходить крізь фільєр - діру, енергії) невічний, який згущується у світове Яйце (з енергії виникає перша маса речовини, у рамках зв 'язку Е = тс2).
(Слід зазначити, що В.О.Настасенко має дещо інше уявлення про дані процеси, вважаючи світло - утворенням не по ту (доматеріальну), а по цю (матеріальну) сторону від початкової точки Всесвіту, а трепет для нього - вібрації створених первинних фізичних полів).
10. Отець — Матір ( порушена симетрія нематеріального простору з фільєром, через який проходить простір) пряде (ніякого Великого Вибуху! - простір "протягується" крізь діру) Тканину (польову субстанцію Всесвіту), верхній край її прикріплено до Духу, Світлу Єдиної Темряви (мається на увазі зв'язок з нематеріальним простором через фільєр), а нижній - до Тіньового краю, до Матерії (до першого шару Всесвіту), і Тканина ця є Всесвіт, тканий з Двох Сутностей (речовини та поля), злитих в одну, що є Свабхават.
Ось так автором цього матеріалу зроблено спробу розшифровки за допомоги нової моделі Всесвіту фрагменту одного з давніх текстів. Треба ще додати, що Свабхават на санскриті означає Жіноче Начало Світу, що творить Цей Світ (у Ведах - Мулапракріті, Біблії - Діва-Марія, Тайній Доктрині О.Блаватської -Семипокровна Божественна Матір, що Народжує).
Є деякі моменти у тлумаченні цього тексту, які нова модель не уточнює, та це тому, мабуть, що автор моделі - вчений, який має своє уявлення про Творця, у той час як автор цього матеріалу вважає вираз Отець - Матір як взаємодію двох Начал: чоловічого - первинної інформації, та жіночого -нематеріального Простору без часу. Та це вже поле для дискусії вчених та теологів.
У романі "Код да Вінчі", який спричинив багато дискусій та суперечок, зокрема, стверджується, що на фресці "Таємна вечеря" поруч з Ісусом Христом зображено V - образний, у формі чаші, символ Жінки. Що ж, мабуть таки автор роману Ден Браун частково був правий - Леонардо да Вінчі дійсно зашифрував у своєму творінні жіночий символ. А що, як він мав на увазі не конкретну жінку, а весь Всесвіт як Жіноче Начало, можливо знаючи, що він має конічну форму? Завдяки науковій роботі херсонського вченого відтепер про це знаємо і ми. Так, Грааль - це наш рідний, конічної форми, Всесвіт. Можна вважати, що Код да Вінчі розкрито остаточно.
В усі віки пошук Святого Граалю означав пошук Істини. Люди завжди прагнули пізнати закони розвитку Всесвіту та мету свого в ньому перебування. Модель українського вченого стала ключем до розшифровки давніх манускриптів. Цей ключ підійшов також для розкриття коду генія людства Леонардо да Вінчі. Які ще коди та шифри він відкриє? І що на це скаже Ден Браун?
І головне питання: коли науковий світ визнає відкриттям результати наукової роботи нашого земляка, а природознавство зробить ще один крок на шляху до Істини?
Категорії