Велесова Книга для юнацтва. Уявлення світобудови нашими предками


Уявлення світобудови. Дощечка 1


Книга розпочинається описом будови Всесвіту, яким уявляли його давні руси. Юрій Миролюбов мав дуже сильну інтуїцію, поставивши цей текст на перше місце. Мабуть, і в Ілара Хоругина вона була першою. Це заспів до Книги. Доволі потужний і проникливий. У ньому розкривається вчення наших Пращурів про божественний світ, про те, що Бог, в даному випадку Дажбог (у Влескнизі Дажбо), це душі покійних Пращурів, що вознеслися на небо.  Понад те, Дажбог створив “яйце12, що є Світ-зоря” і в тій безодні повісив Землю нашу. Тобто, наші предки знали, що світ створений за подобою яйця і в цьому процесі брали безпосередню участь душі Пращурів.  
Це унікальне  вчення, жоден інший народ того часу не мав такого глибинного розуміння Богів і ваги своїх предків, а отже й своєї ролі в цілому Всесвіті.


Даремно забуваємо доблесні старі часи наші
та йдемо куди не відаючи,
і, оглядаючись назад, запитуємо: „Хто ми?”
Стидаємося Наву, Праву і Яву знати
та розуміти, що це Дажбо створив нам яйце,
що є Світ-зоря, яка нам сяє.
У тій безодні повісив Дажбо Землю нашу,
аби вона удержана була,
бо він – душі Пращурів суть, які
світять нам зорями од Ірію...


Нава – це потойбічний світ, вона стоїть нижче Яви (земне, явне життя), а над Явою є Права, хоч Ява, як читаємо далі, “тече і твориться в Праві”. Тобто, явне життя невіддільне від світу Богів і має відповідати законам, створеними для нас Богами, якими були наші Пращури. Все в цьому світі взаємопов’язане.


Світ Богів і Божих законів – це Права. Вона знаходиться в небі, де порядкують Пращури “й отари свої пасуть, і жниво своє жнивують” і де “лише Права княжить” , зауважується на д. 26 .


Від Прави походять слова “правда”, “правильний”, “право” (система вибудованих народом, затверджених і санкціонованих державою та суспільством загально-обов’язкових правил і норм поведінки), “правник” (юрист), “правоохоронець”, “православ’я” тощо. У Велесовій Книзі згадується навіть термін “муж Правий” (д. 2), тобто той, хто живе за законами Прави наприклад, відомий драматург давнини Софокл шанувався як “муж Правий”). І навіть “смерть Права” (д. 8) – тобто, гідна смерть, за праведне діло. 

   
Десь поруч із Правою розташовується й Ірій (Рай) – саме звідти світять зорями душі Прапредків наших. Про те, що небесні зорі це душі померлих, маємо підтвердження у тексті дощечки.
 
Права незримо уложена Дажбом,
а по ній, як пряжа, тече Ява.
Ява творить життя наше,
а коли одійде – смерть тут як тут.
Ява тече і твориться в Праві,  
а після неї Нава приходить –
до того є Нава і по тому Нава,
а в Праві є Ява.
Повчимося старому, зануримо душі в нього,
бо то є наше, що прийшло з Колом
і творить Божу силу.
Відчуймо в собі цей дар Богів
і не сміймо його напраснити.
Душі Пращурів наших з Ірію дивляться на нас
і з жалю плачуть та дорікають нам,
що не бережемо ми Праву, Яву і Наву,
не бережемо та ще й глузуємо.
Істинно, не ми достойні бути Дажбовими внуками.


Про Коло, що мало кілька значень, ми ще поговоримо, а тут звернемо увагу на момент, що був дуже важливий для наших предків, а отже й для нас має бути таким: говорити так (тобто, тією ж мовою) якою говорили вони – наші Праотці, бо вони, а отже і ми, є внуками Дажбожими.
 
Отож, молячись Богам,
матимемо чисті душі і тіла наші,
та й життя з Праотцями нашими,
які в Богах злилися воєдино.
Правда така, що ми Дажбожі внуки –
тримай, русе, в умі це,
оскільки ум великий Божий є єдиний з нами.
А тому творімо та говорімо з Богами воєдино.


Настанова говорити “з Богами воєдино” не випадкова. Хто б не приходив на нашу землю в якості окупанта чи місіонера, він нав’язував свою волю і свою мову. На дощ. 4Б Ілар Хоругин ще раз звернеться до цієї теми, вказуючи, від кого конкретно йде загроза: „Говоримо, як говорили на нашій землі, а не так, як греки, жадаючи за рахунок руського народу зростати і болгарам підкорити”.


Уривок. Замовити книгу можна через наш сайт, через ФБ в автора і за тел. 068 994 63 63