Світ про Московщину і москвинів


Пес небезпечний спереду, кінь – ззаду, а москаль з усіх боків. УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ.


 З москалем дружи, а кола напоготові держи. УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ


 «Тату, лізе чорт у хату». «Не біда. Якби не москва». УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ


 Вони дуже схильні до зла, легко брешуть і крадуть. Рафаель БАРБЕРІНІ, «Подорож у Московію», 1565 р.


 В народі Московському владарює найнеключиміше рабство й невільництво у найвищій мірі й що у яких, окрім Божого й Царського, нічого власного немає й бути не може; й людей, на їхню думку, створено нібито у тому, щоб не матір, а лише рабствувати. Самі вельможі та бояри Московські титулуються звичайно рабами Царськими, й в проханнях своїх завжди пишуть смердоті, що б’ють йому чолом; стосовно ж посполитого народу, то усі смердоті вважаються кріпаками, начебто не з одного народу походять, а накуплені із бранців та невільників; й тії кріпаки, чи за їхнього назвою, кресьяни обох статей, себто чоловіки та жінки із їхніми дітьми, за недовідомими у світі правами та привласненнями, продаються на торжищах й в житлах од власників й господарів своїх нарівні із худобою, а незрідка й на собак вимінюються, й продані притому мусять бути ще зумисне веселими й виказувати своїм голосом, добротою й знаннями будь-якого ремесла, щоб через ті скоріше їхні купили й дорожче заплатили. Одне слово сказати, з’єднатися із таким неключимим народом є те саме, що кинутися із вогню в полум’я. Іван БОГУН


 Москва, народ їх великоросійський, нашому народові завжди ненависний, в замислах своїх злостивий, поставив народ наш до згуби привести. Іван МАЗЕПА


Московини – вояки нікудишні, бо воюють не за рідну землю, а за царя-батюшку, движе ними не любов до Отечества, а страх. Супостат зело великий і страшний, беруть числом, великою кров'ю, а не військовим умінням. Перед сильнішими запобігливі, до слабших нещадні і жалю не знають. Ось яка сила затопила Україну і ось кому правити над нами. А це означає, що підімнуть вони під себе все краще, що є в нашому краї, постинають голови горді й чесні, а решту перетворять на собі подібних. Федір ЖУК, полковник. 1714 р.


 Что же касается России, то ее можно упомянуть лишь как владелицу громадного количества украденной собственности, которую ей придется отдать назад в день расплаты. Фрідріх ЕНГЕЛЬС


 Русские всеми народами считаются лживыми, неверными, жестокосердными, склонными к краже и убийству, невежливыми в беседе, нечистоплотными в жизни. Юрий КРЫЖАНИЧ


Есть у русского человека бескорыстная любовь к подлости. Он ничего с этого иметь не будет, но гадость ближнему сделает. Николай ГОГОЛЬ


"У глибині своєї душі москвин свідомий свого духовного каліцтва, але він не має ані розуму, ані волі позбутися того каліцтва. Ба, гірше, москвин вважає свій рабський стан за ідеал і гадає, що в такому рабстві буде колись увесь світ. Тим-то москвин має нестримний нахил до загарбання чужих земель, бо те загарбання є винагородою за його рабство, даючи йому можливість знущатися з переможених, що підносить його до панів, до панського народу. Так доходить до неписаної угоди між московським урядом і його підданими щодо загарбництва. Піддані дають своєму урядові згоду і силу нищити ворогів імперії. Ось тут і криється таємниця душі москвина та його імперії, її ніколи не змінять ні уряд, ні суспільство, бо вона є водночас і форма і зміст самої Московщини. Московщина подасть руку всім темним силам, купуватиме золотом, заплутуватиме інтригами — всю свою імперську могутність вживе на розпалення світової революції. Московщина проголошує нову добу. Зігмунд КРАСІНСЬКИЙ


Вона проголошує нового бога, нову церкву, прихід нового суспільства. Проголошує знищення приватної власності. Людям лишає єдину втіху — тваринне життя. Московська революція вже існує, вона вже має мільйони вимуштруваних, здисциплінованих, озброєних солдатів. Найпалкіша мрія Московщини — це поставити московські прапори на руїнах Європи чи на європейському моральному багні, створеному підлістю одних, нездарністю других і чварами всіх європейців. Московщина не пропустить жодної нагоди використати всі підлості людські". Зігмунд КРАСІНСЬКИЙ (Z.Krasinski) "Memoriali", 1847-1854


Як день з ніччю не ходить разом, так не йде разом наука правдива з неволею московською. Докіль вона в нас буде, у нас нічого не буде, не буде правди, багатства і ніякої науки, – одно нами, як скотиною, ворочати будуть не для добра, але на погибель нашу. Кастусь КАЛИНОВСЬКИЙ


Народе, тогді тільки заживеш щасливо, коли над тобою Москаля вже не буде. Кастусь КАЛИНОВСЬКИЙ


Сумно стає на душі, як подумаєш про будущі часи України під московськими пазурями… Якесь справді самодурство сидить у цій нації, і воно викидає на нашу шию самодурів-політиків, і буде викидати хто його зна й доки. Вони принижують наше розвиття своєю літературою, з чужим нам життям, з чужими типами. Україну жде погана перспектива в Московщині, перспектива темна, як ніч: ця неповага до інших народностей, це нехтування ними, навіть якась ненависність до них і справді й досі ще жива в московітах. Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ


Московщина має собі за ціль вбити українську національність. Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ


 Дивлячись на росіян, ясно розумієш, що це плем'я поки що не розвинулося до кінця. Росіяни – ще не цілком люди. Їм бракує головної властивості людини – морального чуття, вміння відрізняти добро від зла. У Росії всі, від малого до великого, обманюють і брешуть: ця країна – фантасмагорія, міраж, імперія ілюзій. Пісок куди надійніше, ніж російський народ. Жуль МІШЛЕ


Боротьба з москвофільством відтепер мусить виглядати зовсім інакше, бо її терен розшириться безмірно, а її зміст поглибиться відповідно до того, як вона розростеться до розмірів боротьби всеукраїнського національного почуття з винародовлюючими претензіями “державної” великоруської нації. І наші відносини до жидів мусять улягти значній переміні, коли нашій нації прийдеться “автономно” гоїти гнилі рани, задані їй московським чиновництвом через цілковите нагромадження жидів на нашій території при помочі т. зв. “черти осідлості” та через варварські та нелюдські експерименти урядового аранжування антижидівських розрухів, щоб ними відводити від себе вибухи народної розпуки та обурення. Іван ФРАНКО


 Москвофільство, як усяка підлість, всяка деморалізація — це міжнародне явище, гідне загального осуду і боротьби з ним. Іван ФРАНКО


 Карл МАРКС (в ыдержки из "РАЗОБЛАЧЕНИЯ") :

1. В кровавом болоте московского рабства, а не в суровой славе норманской эпохи стоит колыбель России. Сменив имена и даты, увидим, что политика Ивана III и политика современной московской империи являются не просто похожими, а и тождественными…
2. Россия порождена и воспитана в противной и униженной школе монгольского рабства. Сильной она стала лишь потому, что в мастерстве рабства была непревзойденной. Даже и тогда, когда Россия стала независимой, она и далее осталась страной рабов. Петр I соединил политическую хитрость монгольского раба с величием монгольского владетеля, которому Чингисхан завещал покорить мир…
3. Политика России – неизменна. Русские методы и тактика менялись, и будут меняться, однако главная цель российской политики – покорить мир и править в нем – есть и будет неизменной. Московский панславизм – всего лишь одна из форм захватничества…  


 Московська історія пришита до історії Русі білими нитками. Карл МАРКС


 Все те, що кажуть нам москалі про братство та прихильність, все те бредня й брехня. Марко КРОПИВНИЦЬКИЙ.


 Чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити? Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ


Російський патріотизм – це щось унікальне; в ньому безодня зазнайства; росіяни вважають, що вони не схожі ні на один народ і тим хизуються; вони з гордістю просторікують про темряву російських селян; похваляються своєю загадковістю і незбагненністю; твердять, що одним боком звернені на Захід, іншою – на Схід; пишаються своїми недоліками, на зразок хама, який сповіщає, що таким вже його створив Господь, і самовдоволено визнають, що вони п'яниці й невігласи; не знають самі, чого хочуть, і кидаються з крайності в крайність. Сомерсет МОЕМ


Російське життя завжди було повне ідей-фантомів, ідей другорядних і третьорядних. Спеціально інтелігент-росіянин заслужив у своїх західних сусідів на назву таємничої вічно змінної людини. Російське суспільство останніх десятиліть культивувало всі можливі ідеї, знані на Заході: він сенсимонізму до теософії. Культ цей був поверховий, як і всякий позичений культ. Юрій ЛИПА


 Офіціальна історія „третього Риму” — Москви знала тільки одну московську Русь, і коли з Москвою з'єдналась Україна, то й на неї перенесено той офіціальний погляд, як на блудного, мовляв, сина, що вернувся нарешті до рідної домівки. Так офіціальні погляди, зміцнюючись протягом віків і стаючи непохитною традицією, перейшли й до новішої російської історіографії та історії письменства і наклали на них дуже грубу централістичну закраску.Щоб оправдати її, постала навіть була спеціальна гіпотеза великорусизму Київської Русі. Ця гіпотеза, яку вигадав у 50-х роках XIX ст. Погодін, а останніми часами поновив був академік Соболевський, ставить справу так, ніби в Києві до татарського лихоліття сиділи великороси, а коли вони подались од татар на північ, то на спустошені цілком їхні землі прийшло тоді з-за Карпат нове плем'я, українське. Історія українського народу, а значить і письменства, починається таким чином десь тільки з XIV ст., а все письменство попередніх часів приточується виключно до історії російського письменства.Сергій ЄФРЕМОВ


 А треба тобі, сину, знати, що московський чиновник пажерливий, мов те молоде ластів'я в гнізді. Це ненаїсні жеруни, то діряві міхи, яких не напхаєш, хоч би й сам туди поліз. Вивезене туди українське майно топиться в їх дірявих кишенях. За це нам дають улесливі слова, доки піднесений їм подарунок не згине в їх кишенях. Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ, оповідання "Украдений син".


Життя потрібно прожити так, щоб після твоєї смерті москалі боялися тебе ще кілька поколінь. Степан БАНДЕРА


У російському національному характері переважає холуйство і холопство, похабство і кровожерливість, бузувірство і пияцтво. Іван ОГІЄНКО


 Три страшні вороги українського відродження — Москва, український провінціялізм і комплекс Кочубеївщини — живуть і сьогодні. Юрій ШЕВЕЛЬОВ


  Россия, не имеющая никакого отношения к Руси, и получившая, вернее укравшая свое нынешнее название, в лучшем случае в 18 веке, тем не менее – нагло претендует на историческое наследие Руси, созданной на восемьсот лет раньше. Однако Московская история – это история Орды – пришитая к истории Руси белыми нитками и полностью сфальсифицированная.Карл МАРКС, Разоблачение дипломатической истории 18 века


Любой захват территории, любое насилие, любое угнетение Россия осуществляла не иначе, как под предлогом просвещения, либерализма, освобождения народов. Фридрих ЭНГЕЛЬС


В сердце русского народа кипит сильная, необузданная страсть к завоеваниям — одна из тех страстей, что вырастают лишь в душе угнетенных и питаются лишь всенародною бедой. Нация эта, захватническая от природы, алчная от перенесенных лишений, унизительным покорством у себя дома заранее искупает свою мечту о тиранической власти над другими народами; ожидание славы и богатств отвлекает ее от переживаемого ею бесчестья; коленопреклоненный раб грезит о мировом господстве, надеясь смыть с себя позорное клеймо отказа от всякой общественной и личной вольности. Астольф де КЮСТЕН


Відлучення малоросійського народу від держави нашої може бути початком всіх наших бід. ПЕТРО І, російський цар.


 Русские на любую вашу хитрость ответят своей непредсказуемой глупостью. Отто фон БИСМАРК


Никто не повинен в том, если он родился рабом; но раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает свое рабство (например, называет удушение Польши, Украины и т. д. “защитой отечества” великороссов), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам. Владимир ЛЕНИН

Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським. Карел ЧАПЕК 


 Ідеологія російського комунізму, як і царизму, — це тільки різні форми одної і тої самої суті, одного того самого з'явища загальнішого характеру, що не є нічим іншим, як воюючим із Заходом російським месіанством… Коли читаємо їх історію, історію Европи, — читаємо історію її народів. Читаючи історію Росії — не бачимо нічого, опріч темної маси, що, сліпо віддана своїм вождям, рухається нині в однім, завтра в другім напрямку… Веління моральні, правні, релігійні та політичні відчуваються не як веління власного "я" ("совісти"), а як незрозумілі в своїй суті накази згори. Дмитро ДОНЦОВ


Американські завоювання досягаються плугом, а російські – мечем. Алексіс де ТОКВІЛЬ


Либо Украина снова воссоединится с Россией – либо война… И если не произойдет новое воссоединение, конфликты между Украиной и Россией будут всегда. Сергій БАБУРІН, російський політик, 1992 р.


 В історичному плані, якщо судити не за величиною території, Росія, порівняно з Україною, – моська із байки Крилова «Слон і Моська». Сергій ПІДДУБНИЙ


  Російська культура глибоко провінційна. Такою її робить ксенофобія і шовінізм, якими вона наскрізь просякнута, починаючи ще з Пушкіна і Достоєвського! Це – тотальна "залізна завіса", несприйняття інших культур, постійна ворожість до всього чужого, заздрість і варварство. Сьогодні належати до російської цивілізації – це бути печерною людиною, що загубилася в позаминулому столітті. Юрій ШЕВЧУК, професор Колумбійського університету


 Я прийшов до висновку, що російські люди філософічно ущербні, вони не здатні самі правити, і вони це знають – звідси їх любов до тиранів. Вони хочуть мати все, пригнічувати і експлуатувати один одного поки не будуть задоволені їхні серця. Глен ДОНОВАН, американський письменник


Росія – це країна, яка провокує інших, щоб потім видавати себе ображеною. Мадлен ОЛБРАЙТ


Із зібрання Сергія Піддубного