Про автора перекладу Велесовоїі Книги та його відкриття

Валентин Таранець



Валентин Таранець


З 2007 року Сергій Піддубний досліджує чи не найвизначнішу пам’ятку слов’янської минувшини, відому під назвою як Велесова Книга. Дослідник поставив собі за мету перекласти і прокоментувати її так, щоб у нікого не виникало сумніву про автентичність Книги, що всіляко намагається безпідставно заперечити академічна наука. Для цього він не тільки самотужки переклав твір, а й заново ретельно перечитав праці стародавніх авторів – Есхіла, Геродота, Гесіода, Гомера, Плутарха, Світонія, тексти Біблії та багато інших джерел. З тих пір вийшло вже кілька видань Велесової Книги в його перекладі і кожне з них уточнювалося новими знахідками та аргументами.


У зазначеному джерелі С. Піддубний помітив те, що пройшло повз увагу інших перекладачів. Виявив речі, що по-новому розкривають історію давньої України та духовний і культурний світ наших предків. Встановив, коли і ким була написана Книга, зауважив племена окрів, борів, еліців, нашу праматір Ладу, Бога Яму, тотем Овена, побачив мовні та інші особливості, які засвідчують те, що твір є давньоукраїнським. За описами автора Книги Ілара Хоругина перекладач склав календар. Уточнив та ідентифікував низку подій, імен й географічних наймень. Багатьом своїм аргументам знайшов підтвердження в артефактах і відповідники в інших джерелах…


Це видання “Велесової Книги – Веди України-Русі” особливе. Воно доповнюється двома новими коментарями: “Життя в Карпатах і Карпатський Ісход”, “Велесова Книга спростовує творців Біблії” і сенсаційною знахідкою – фото досі невідомої дощечки та фрагментами переписаної Юрієм Миролюбовим іншої дощечки. Сергій Піддубний перекладає їх, і відтепер ми маємо змогу прочитати нові доволі цікаві відомості. Наприклад, в упущених дощечках натикаємося на досі невідомі географічні назви й імена, знаходимо додаткові підтвердження, що в основі Велесової Книги є українська мова – зокрема бачимо слово “мовество” (мова) і навіть “розуміємо”. Нарешті натрапляємо на правильне написання гунів, бо раніше в переписах дощечок читали лише як “єгуншти”…


На сьогодні маємо вже чимало перекладів Велесової Книги, але праця С. Піддубного значно точніша і переконливіша. Також ніхто з інших науковців так ґрунтовно не прокоментував Книгу, як це зробив він. І саме через це свою наукову працю “Велесова Книга (історико-лінгвістичне дослідження)” я писав за перекладом Сергія Васильовича.  


Починав в історичній сфері Сергій Піддубний як краєзнавець, з основ. Він автор півтора десятка книг з історії рідного села Крутеньке і рідного Голованівського району на Кіровоградщині, де і зараз проживає. Краєзнавство – дуже відповідальна справа, бо будь-хто з односельців чи земляків при зустрічі міг вказати йому на не точність чи упередженість. Він намагався бути максимально чесним і справедливим у роботі. Такий стиль було перенесено і на дослідження Велесової Книги та загалом прадавньої історії.


Згадаймо, що писала про праці Сергія Піддубного газета “Галичина”: “одна сенсація наздоганяє іншу. Найнеймовірніші, найдивовижніші з них – вельми аргументовані спростування наявних у світовій історіографії поглядів” (“Галичина”, 21 жовтня 2010 р.). Йшлося насамперед про Гераклові Стовпи, які, як довів історик-краєзнавець, знаходилися насправді на українській землі, про те, що Ольвія не була колонією Греції і що там панувала давньоукраїнська мова, про гуну Аттилу, який насправді був київським русом-князем, а не представником дикого племені, схожого, як писав Йордан, “на якийсь рід людей тільки в тому сенсі, що видавало щось схоже на людську мову”. Ймовірно, саме гуна Аттила згадується у Велесовій Книзі під іменем Сегеня, що аргументується перекладачем в окремому коментарі “Гуни та їхній вождь Аттила”.


Історичних сенсацій у творах дослідника української історії та мови Сергія Піддубного “Великий код України-Русі”, “Українська цивілізація. Ведія”, “Славетні предки українців”, “Кому Боги відкрили свої таємниці” не один десяток.


І те, що дослідженням Велесової Книги зайнявся саме він, це вибір долі. Велесова Книга – родова Книга українців. Нею мусила зайнятися людина закохана в рідну історію, культуру та мову, людина, що готова була сповна віддати себе справі.


Завдяки скрупульозності й старанності перекладача та історика ми маємо сьогодні дуже важливий і доказовий твір з нашої прадавньої історії та культури, написаний літописцем-язичником від народу, в протилежність існуючим літописам князівської верхівки.


        Валентин ТАРАНЕЦЬ, доктор філологічних наук, професор кафедри германських та східних мов
Міжнародного гуманітарного університету. м. Одеса



Вступне слово з книги С. Піддубного "Велесова Книга - веди України-Русі". Книгу можна замовити через наш сайт (адреса: yatran@gmail.com), в автора через ФБ та за тел.: 068 994 63 63