Невмирущість роду, або Коли з’явилися українці


До питання генеалогії українського роду


Україна – найбільша за площею країна Європи. Перша письмова згадка про неї, на думку вчених, належить до ХІІ ст. н. е.  Зокрема Київський літопис за Іпатіївським списком від 1187 р. розповідає: “...І плакали по нім усі переяславці... За ним же Україна багато потужила” (у згадці йдеться про глибокий траур народу через загибель переяславського князя Володимира Глібовича у битві з половцями). Саме від цього року, вважає наука, і треба українцям рахувати свою з'яву, свій вік. Але дозволимо собі засумніватися і звернутися до джерел, які науковці обходять стороною, бо нібито не справжні, хоча вони існують вже не одне тисячоліття.


Візьмемо для початку «Історії Геродота» і звернемося до його версій походження скитів. Декому, щоправда, скити видаються іранським племенем, хоча такі припущення робляться на аналізі всього двох сотень слів з мови скитів, які трапляються у писемних пам'ятках тих часів, переважно грецьких. Як греки, які хотіли вивищитися над усіма за рахунок применшення і споганення інших, передавали ті слова, можна тільки здогадуватися.


Походження слова «скити» тлумачать по-різному: наприклад, пишуть, що це «скитальці» (кочівники) або «стрільці» – лучники…



Скитська богиня Гея


Ми ж нагадаємо про сина скитської богині Геї на ім’я Китта, про Гераклового сина Скита, якого Геродот називає засновником роду скитів¸ і про Біблійне плем’я киттів (Бут. 10). Імена ці цілком очевидно вказують, що з’явилися скити не від скитальців. Можна допустити походження цього родового імені від слова «кут», що донині використовується в українській мові: «мати свій куток», «куток села», бо самі себе вони називали, як свідчить Батько історії, «сколотами» – «з кола ті», тобто з поселень, де гуртувалися в кола люди, і які навіть будувалися у формі кола… Однак здавна відомо, що роди називалися іменами їх засновників, отців.


Варто також пригадати скитське плем’я будинів, які «мають світло-сині очі і світле волосся» [30, ІV 108], і твердження стародавнього поета Теогніда – безпосереднього свідка, що скити були русявими [206, 827, 830]. Натомість, як відомо, всі іранські племена темноволосі.


Отже, вочевидь, своє коріння українці мають шукати серед скитів (киттів). Одну з версій походження вже названо: від Гераклового сина Скита. А Геракл, за повідомленням Геродота, “був за 900 років до нього”, тобто жив приблизно у ХІV ст. до н. е. Але є й інша версія, згідно якої скити були ще раніше. За цією, також геродотівською версією родоначальником скитів був Таргітай – син Папая та дочки Бористена Апі. Таргітай мав синів Ліпоксая, Арпоксая і Колоксая. Тобто, ім’я «сколоти» могло походити і від імені Колоксая.  Понад те, від іншого Таргітаєвого сина Арпоксая, як свідчить перша складова імені походять карпи (Арпи). А це, за Велесовою Книгою, назва русів на той час, як вони мешкали в Карпатах: “Даємо її на спомин про гори Карпатські, коли рід наш називався карпени” [54. д. 7А]. Нагадуємо, що Таргітай жив за тисячу років до Дарія І  [30, ІV 7], тобто в ХV ст. до н. е.


А тепер особлива увага до складових імені Таргітай. Вони напрочуд збігаються з назвою племені «гергіти». За Геродотом, гергіти це залишки давніх тевкрів [30, V 122]. А «гіти» дуже легко трансформуються в «киттів» – варто змінити лише одну літеру.


Дуже ймовірно, що й гетити це ті самі гіти (гергіти). Їх батьківщиною, як писав польський дослідник Ян Щепанський у книзі “Imperium tysiąca Bogów” (1977 р.), були причорноморські степи. І хетти, зважаючи на те, що в давнину літеру “К” також читали як “Х”, не виключено, це ті самі китти (скити), у Біблії – “хіттеяни” (киттияни).

Тобто, гетити і хетти – це варіації назви одного й того самого народу гергітів, які були «залишками давніх тевкрів». Натомість «тевкри» – це «то укри», предки українців. Греки, щоправда, вважали їх вихідцями з острова Крит, а римляни – з Італії, останні навіть називали себе – teukеr. Проте “Історії” Геродота однозначно вказують, що теукри це ті самі троянці. У гл. 13 5-ої книги Пірг та Мантій у розмові з Дарієм називають себе теукрами, “які переселилися з Трої”. Де насправді розташовувалася Троя, ми довели у «Великому коді України-Русі» – на нашій, українській землі.


І як тут не зауважити локрів, про яких згадує Геродот, і про Локрію – володіння біблійного Яфета [76, с. 1]? Цілком очевидно, що йдеться про окрів та їхню країну Окрію (Укрію), назву якої старанно уникали або переінакшували фальсифікатори древньої історії.  Йдеться про окрів, причому як дідів русів, і у Велесовій Книзі (ІХ ст. н. е.): “А тоді, будучи окра-венці і скити-анти, роси-борусень і сурожці, стали діди русове” [54, д. 7Є]. Можна натрапити на них і в Каратепських написах VІІ ст. до н. е. Тексти там писані без голосних (фінікійською абеткою), тому могло бути і укри: “Ми бо є – укри, оли та ори наші, Овен те в’яже” (Овен – один із головних тотемів сонцевірників-орійців) [«Великий код…», с. 387]…


Хто був засновником роду теукрів (укрів-окрів) важко встановити, але відомо, що ім’я Теукр (Тевкр) носили: перший цар Трої, батько цариці амазонок Мирини; син Теламона і троянської цариці Гесіони з о. Саламін, разом із братом Аяксом він брав участь у Троянській війні. Двоюрідним братом Теукра Теламонового, до речі, був Ахілл. Отже і Ахілл теукр. Теукрами були ще низка героїв Троянської війни, серед них і син царя Трої Пріама Олександр (Паріс), який викрав Менелаєву дружину Олену, через що й спалахнула Троянська війна. А якщо царенко (син) був теукром, значить і його батько, цар Трої – теукр…


З тих далеких часів у нас збереглися населені пункти на честь Трої (більше десятка), прізвища Троян, Троянський. На честь скитів-киттів – маємо Скитенків, Китенків. І навіть гергіт є. Та ще й який – герой російсько-української війни, комбат Андрій Гергет (Червень)!.. 



І нарешті, чи можна знайти українців на давніх географічних картах? Так, Птоломей (ІІ ст. н. е.) відмічає карпенів, русів (росоланів і роксоланів), будинів (бодiнів), бористенітів, антів, таврів, тавроскитів… Абрахам Ортелій (ХVІ ст.), який користувався працями Птоломея, на своїй карті «Понт Евксинський» в районі річки Гіппаній показує якісь загадкові племена Vrgi і Tagri (див. карту). Певно, він не зумів правильно зчитати написи Птоломея, який користувався руським письмом (на форзаці книги «Славетні предки українців» можна побачити оригінал однієї його карти). Цілком імовірно, що Vrgi треба читати як Укри, а Tagri – тиври. І це не єдина помилка, які робили пізніші географи, досліджуючи праці Птоломея. В Ортелія, наприклад, також бачимо Nauari замість неври (або непри), Racalani замість росолани, Bodіni замість будинів…    


Підготовлено за книгами Сергія Піддубного «Великий код України-Русі» і «Славетні предки українців».

Книги можна замовити через наш сайт, за тел. 068 994 63 63 і через ФБ.