НАУКА РОДОЛАД

Надвечір Гордій-Петро пішов прощатися до бабки Боженки. Бабка Боженка не стала умовляти. Справді, скільки може молодий чоловік вилежуватися? Так: блідий, худий – сліди хвороби і голодного німецького полону очевидні, але видно, що сила повертається, рана на скроні затягнулася.

– Що, вже вичапався? – недовірливо глянула на нього своїм пильним поглядом.

– Та, слава Богу, вже лучче, – намагався приховати істинну причину свого поспішного від’їзду Гордій.

– Ну що ж, вольному воля... – і на її чоло лягла печать задуми. – Уявляю, як на тебе чекають жінка та доньки... Це ж вони і не знають, чи живий хоч?.. Іди, сину! Хай твоя дорога буде легкою та безпечною!

– Не знаю, бабко Боженко, як і чим віддячити вам за те, що ви мені зробили? Спасибі вам велике!..

Стара відмахнулася:

– Та годі тобі… Найкращою дякою мені буде, якщо ти дійдеш додому, якщо виживеш сам і виживе твоя сім’я, якщо переживуть цю війну мої сини та онуки. Ось про що моя думка і молитва…

Вона присіла на стілець і поклала на коліна свої сухі вузлуваті руки.

– Але як це зробити, бабуню, коли верх над добром бере зло? – повернувся до питання, що завжди його мучило, Гордій.

Бабка Боженка важко видихнула, задивилася на власні руки і сказала:

– Господь Бог посилає нам великі випробування, сину... І я тобі ось що скажу: на світі є три крони-корони – може ти про них і чув, але я ще раз нагадаю: вінець предківських заповітів, вінець священного служіння своєму роду і вінець доброго імені. Будь ти в дірявому брилі, але якщо пам’ятатимеш про ті корони-хорони, якщо душа твоя і помисли чисті, вони завжди захищатимуть тебе. Вони не помітні, але майже кожен бачитиме або відчуватиме силу тих корон у твоїх очах, у твоєму лиці. То як сяйво, яке тебе оберігає та іншим світить. І від тебе іншого не вимагається – будь лише гідним свого імені...

Бабка Боженка робить паузу і дивиться уважно на Гордія.

– Хіба це так складно? – запитує вона.

Гордій так розхвилювався, що не витримав і став на коліна, опустивши голову на руки жінки.

Бабка Боженка звільнила одну руку і поклала Гордієві на голову:

– Встань з колін, сядь он там, на лавку. Маю тобі щось повідати. 

Гордій підкорився. Темніло. Боженка підвелася, запалила каганець, тіні застрибали на стінах, провели її до стільця і заспокоїлись. 

– Тобі лише 35 років, Гордію, – заговорила, присівши, розмірено й таємничо. – У тебе є доньки, будуть ще й сини… Колись наші предки знали Обережну науку, яка називалася Родолад… Чув щось про неї?.. Певно, не чув... 

Гордій підтвердив кивком голови здогад бабки Боженки.

– Це дуже важлива наука, її позбавили нас вороги, щоб знулювати нас, щоб ми не мали сильного роду і крепкої держави... Переказав мені її старець по імені Родослав у мої 19 років… І тобі її теж треба знати… Кожному треба знати… Гадаю, ти нікуди не спішиш – послухаєш стару?.. – примружившись, подивилася пильно.

– Звісно, бабко Боженко, – вмостився зручніше на лавці гість.

– Маємо знати, сину, низку головних правил Роду, – підвела очі до образу Богородиці-праворучиці, що висів на стіні, і замовкла на хвилинку – мабуть, запитувала благословення у неї.

– Їх було двадцять чотири, але я пам’ятаю двадцять три. Старію, стала забувати… Це буде відверта розповідь, сину, так що не дивуйся, – перевела погляд на Гордія і почала переказувати.

Перше правило. Мета існування сім’ї – це творення умов для духовного зростання її членів. Зміцнюючи свою сім’ю, – зміцнюєш Рід, Народ і Державу… Парують нас Боги, або Праотці. Вони посилають нам найкращу пару. Проте, створена вона на все життя, а чи на рік-два, залежить від глузду пари. Хтось із двох має бути тим, що гасить сімейні чвари і скеровує сімейний човен у правильне русло.

Друге правило. Духовний розвиток людини можливий у Радісній сім’ї: чоловіка через жінку, жінки через чоловіка... Радість-Рід-Родина – слова одного кореня. Немає Радості якщо немає Роду-родини. Чоловік – сила сильна, жінка – сила ладна. У світі йде давня війна між чоловіками і жінками. Щоб був між ними мир, треба врівноважити всередині себе ліву (Рід батька) і праву (Рід матері) півкулі мозку. Для цього потрібно примирити в собі Роди батьків. Чоловік для дружини має бути богом, а жінка для чоловіка – богинею. Разом вони складають божественну пару, яку за богів (чи тих, хто стоїть після богів) приймають їхні діти.

Третє правило. Краще створювати сім’ю добрим молодцям, які досягли віку 25 років, і красним дівам – 16-18 років. Остаточно вибирає нареченого дівчина, бо чує того, хто зможе бути її наставником і від кого народиться здорове потомство. Діва повинна бути цнотливою і достойною, а в’юноша – путящим, турботливим та самостійним. Вони живуть і працюють на благо всього Роду. В тяжкі часи Роду самі визначають, як їм жити, бо воля людини це божественна цінність і її не можна утискати.

Четверте правило. При взаємній згоді чоловіка, і всіх жінок також, можливе багатошлюбне творення сім’ї (в періоди, коли мало здорових чоловіків). У разі відсутності сім’ї, при досягненні 30 років жінки стають віковухами, а чоловіки у 33 років – бобилями. Бобилів зневажають, виганяють з роду. Найвищий їхній чин – прислуга. Врятувати від цього приниження їх може служба у війську на благо Народу. Діви-віковухи живуть у родовому будинку, або окремо на околиці поселення, стаючи травницями-знахарками.

П’яте правило. Сім’я створюється на основі любові та поваги. Любов подібна багаттю, в яке треба підкидати дрова добрих справ. Щодня всіляко підкреслюйте повагу один до одного. Перший і кращий кусок їжі дружина підносить чоловікові, як годувальнику родини. Діти виховуються в повазі до батьків і старших. При дітях і гостях панує мир та злагода. Усі непорозуміння вирішуються окремо. Сімейні негаразди виносити на люди не можна. Іноді можна запитати поради у родичів.

Шосте правило. Важливо, щоб наречений і наречена були одного рівня розвитку з однаковим світоглядом. Сім’я створюється на основі сумісності Родів: по Духу і здоров’ю тіла та душі, за характером, за зоряними і становими даними. Тоді діти будуть мудрішими, сильнішими, здоровішими, радіснішими, ніж батьки, і Рід буде розвиватися. В іншому випадку, Рід прийде в занепад.

Сьоме правило. Жінки і чоловіки наші приходять до нас як відображення наших якостей. Те, що ми в них бачимо, то і є ми самі. При накопиченні роздратування і образ слід один з одним душевно поговорити, очистити себе за допомогою кружала і писанки, примовляючи: хай буде Коло у тебе (чи у мене). А Коло то сила єдності Роду. Також можна полаятися, висловити свої погані почуття, перекинувши їх на всяку погань, що збиває людей від Прави і мудрости. Але при цьому треба не забувати, що в обох є вища місія, і сварки не можуть перерости в бійку і такі образи, щоб не можна було повернутися до миру. Треба вміти вчасно зупинитись, вибачитися і вибачити.

Восьме правило. При занятті коханням сім’явпорскуванням чоловік із пробудженої родової пам’яті через орган, який він подумки ототожнює зі своїм деревом Роду, передає знання свого Роду дружині через її матку. Дружина в свою чергу передає знання свого Роду чоловікові. Таким же способом передаються й інші важливі знання – через любов і єднання. Так відбувається духовне зростання подружжя і встановлюється їх взаємопроникнення та взаєморозуміння.

Дев’яте правило. Діти – нагорода Дажбога, спадщина Роду. Як стріли в руках богатиря, так і молоді сини в руках батька! Щасливий той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли на кордоні говоритимуть з ворогом! Це руки твої на старості, це сила твоя сильная! Зачинати дітей чоловікові краще в 33 літа (у важкі часи в 25), а жінці в 21 літо (у важкі часи в 16) – тоді, коли у них розкриваються всі основні Родові сили. Зачаття краще робити при сонячному світлі  – дитина сильнішою буде. Люди, зачаті місяця Коханя26, починаючи з Євдокиїного тижня27, коли оживає природа і набирається сили, – світлі, мудрі, витривалі та стійкі. Для зміцнення зв’язку дитини з Родом уже після зачаття треба співати їй колискові та розказувати всілякі бувальщини і казки. Батько також має говорити з дитиною в лоні дружини, тоді дитина буде знати голоси обох Батьків. Так виховуються здоровими та радісними діти…

Десяте правило. З першого хуху-духу дитина має чути рідну мову – мову Праотців-Богів, щоб не втратити з ними зв’язку і не залишитись без їхньої опіки. Не кажи при дитині поганих слів, ховай від злоязиких. Вчи дітей, щоб вони не обділяли своїх дітей, – у них мають бути і братики, і сестрички. Тільки так Рід буде невмирущим.

Одинадцяте правило. Треба знати, що Родителі – це ті, хто народив дитину, а Батьки – це ті, хто плекає її, хто вкладає в неї душу. Діти належать Роду та Дереву Життя, а не батькам. Вони – наші найкращі вчителі, наше дзеркало. Які діти – такі і ми. Дитина народжується для виховання батьків...

– Мій тато казали: будуть діти – буде чому радіти, будуть внуки – буде до життя спонука, – додала окремо Боженка. – І Родослав наголошував, що жінка і діти для чоловіка, як чоловік та діти для жінки то стимул до життя і до звершень. Сам він втратив дітей і дружину під час якоїсь пошесті...

Якщо немає дітей, значить, батьки недостатньо розвинені для такого виховання... Біда “батьків і дітей” криється в тому, що в Роду народжуються чужі душі. Щоб народжувалися душі Предків, треба дотримуватися Поконів і Звичаїв. Покон – це обов’язкові правила, прийняті Праотцями на раді старійшин на Кону, а Звичай – правила совісті людської, вироблені віками Родом і затверджені народним Вічем.

Дванадцяте правило. Виховання і плекання дітей повинне вестися на основі Поконів і Звичаїв. Сина вчать все робити руками, щоб виховати почуття господаря. Щодня у сина виробляється самостійність. Поки батьки трудяться, дітей виховують люди похилого віку – дід і баба. При цьому вони природним чином заряджаються дитячим надлишком Радості і силою для продовження свого життя. Дітлахи ж при стариках ростуть мудрішими та світлішими. З 7 років дітей починають знайомити з наукою Слави в школі, де вони отримують знання нарівні зі знаннями, одержуваними в Родині. Слава – це наша історія і великі діла наших предків.

Тринадцяте правило. Карати дітей до 3 років не можна. З 3 до 7 років ставлять в куток на коліна – так чиститься Рід, так кується нове спроможне, витривале й відповідальне покоління. З 7 до 14 років при проступках батьки не розмовляють з дітьми або легко карають. З 14 до 21 караються жорстко, при серйозних проступках б’ють по задниці, щоб дійшло усвідомлення власної кривди через тілесну біль.

Дівчаток і хлопчиків виховують по-різному. Дівчинка – це жінка, вона – та, що дає життя. Це господиня і берегиня дому. До 5 років – вона царівна: дівчинку леліють і пестять; з 5 до 15 років – мамина помічниця, допомагає доглядати менших братиків і сестричок: привчають до відповідальності та обов’язків; з 16 до 25 років – господиня світлиці, молода мама; з 25 до 55 років – мати, дружина і господиня; після 55 років – наставниця, знахарка, Берегиня.

Хлопчик – це чоловік, “Чоло віку”, совість і честь, батько, глава сімейства, годувальник і захисник. До 6 років – царевич: хлопчика леліють і пестять; з 6 до 18 років – батьків помічник і захисник менших сестричок та братиків: привчають до відповідальності та обов’язків; з 18 до 36 років – воїн і трудівник: набуття досвіду, навчання і випробування; з 36 до 60 років – муж і тато: той, хто збагачує і звеличує рід; після 60 років – Отець роду, вчитель...

Чотирнадцяте правило. Людина змалку повинна знати слово ТРЕБА – як пожертву певних своїх сил і старань, а при необхідності себе самого справі свого Роду. Жертовність – запорука живучості Роду.

П’ятнадцяте правило. Чоловік сказав – дружина подумала. Дружина сказала – чоловік зробив. Наслідком слів чоловіка є думки дружини. Призначення чоловіка – творити, давати початок, бути наставником своїй дружині, направляти думки дружини в потрібне для сім’ї русло. Наслідком слів дружини є дія чоловіка, а не думки, оскільки жінка тісніше пов’язана з Явою. Призначення дружини – приводити до втілення в матеріальному світі задумане чоловіком...

Жінка розумна за сильним чоловіком, а чоловік сильний за розумною жінкою. Жінка здобуває свою славу порядністю, роботою і вірністю чоловікові. Чоловік здобуває свою славу розумом, вірністю дружині і мужністю в бою за Батьківщину... Окрім того, Родослав наголошував, що в кожного чоловіка і жінки є особлива місія – народити того, хто примножить славу їхнього Роду...

Шістнадцяте правило. Достаток у сім’ї будується на міцному зв’язку з Родом, а також народжені і правильному виховані дітей. Гроші в будинок приносить чоловік, але силу і натхнення для їх добування дає дружина через кохання і свою чуттєво-уявну підтримку. Під час кохання подружжю слід налаштовуватися один на одного і на хвилю родючості Матері-Землі. Чоловікові слід щедро обдаровувати свою дружину за допомогу в справах. При дітях підкреслюється, що достаток у дім прийшов через працю. Разом з тим, діти мають знати, що гонитва за грішми знищує Рід...  Якщо в сім’ї менше трьох дітей, немає ніяких перепон, щоб і дружина заробляла гроші.

Сімнадцяте правило. Чоловік – головний поза домом, у відносинах із суспільством і державою. Дружина – головна в будинку. Кожен із подружжя не втручається у справи іншого, оскільки обидва вчаться творити свій світ у Яві. При нужді просять ради один в одного або в родичів, а також у Предків і Богів, які в небі суть. І вони підкажуть та направлять...

Вісімнадцяте правило. Дім, обійстя і сад – місце Сили, Росту і Захисту сім’ї, вони подібні до корабля, що йде в Праву. Житло Родини будується, виходячи з розмірів ліктя господаря. Форма житла визначається ступенем духовного розвитку, на якому знаходиться сім’я. Треба дотримуватися старовинних Обережних правил будівництва житла (закладка у фундамент і розвішування по стінах оберегів, орієнтація за сторонами світу і тому подібне), розміщення господарчих будівель та облаштування садиби... Будуй лише необхідне, не загромаджуй Землю, не засмічуй – її сили теж не безмежні.

Дев’ятнадцяте правило. Чоловік повинен пам’ятати, що на його сім’ю, його землю і майно постійно чатують загрози – з боку ворога, злодія, заздрісника. Тому він має бути завжди готовим дати відсіч неприятелю й упереджувати його зазіхання. Мудрого, сильного й сміливого бояться. Будь мудрим, сильним і рішучим!

Двадцяте правило. Щодня благословляй свою сім’ю для її процвітання і духовного зростання. Щонайменше п’ять разів на день молися Дажбогу і прославляй Праотців.

Двадцять перше правило. Гості в будинок – боги в будинок. Треба щедро приймати гостей. Проте нікого чужого не можна пускати в опочивальню і до місць сімейної таїни. Крім свят, раз на тиждень слід влаштовувати розваги, танці, співи.

Двадцять друге правило. Духи-помічники (домовик, лісовик, водяний і так далі) дають Родині додаткову Силу. З ними треба дружити і дякувати за допомогу.

Двадцять третє правило. Допомагаючи родичам, якщо вони просять про допомогу, зміцнюєш себе, свій Рід, Народ і Державу...

Боженка підвелася зі стільця і повернулася до вікна, за яким вже стояла рання осіння ніч. Гордій, мов заворожений, мовчав. “Вона – волхвиня!” – думав він.

– Шкода, забула ще одне правило, – забідкалася Боженка, але не надовго: – Якби всі знали, що слово “людина” походить від імені першоматері Лади, то був би лад і в родинному колі, і між родами, і між народами...

А потім спохватилася:

– Про кружало забула сказати... Ти, мабуть, і не знаєш, що то таке? – і, не чекаючи на відповідь, продовжила: – Що зображує на собі той, хто хреститься? Три лінії, що дивляться в різні сторони. А ми всі вийшли з кола – материнського лона, і увійдемо в коло – лоно матері Землі. Все у нас кругле – від п’яти до голови. І все навколо нас кругле – від зернини на землі до крони Діда-Дуба і Сонця-Місяця в небі. Тому й захистом нашим має бути Коло-кружало. 

– Цим Колом-кружалом ми осоняємо себе, кладемо на собі печать Сонця-Кола, зосереджуємо в собі силу та волю. Цим Колом ми наслідуємо кругообертання Вселеної. І ця дія називається орститися, або хорститися – Орієм-Хорсом прикриватися! – Склавши в пучок пальці правиці, стара почергово торкнулася ними правої груді, потім лоба, лівої груді і живота, при цьому примовляючи: – Слава Дажбогу! Слава Батькові Ору! Слава Берегині Матері! І їх Сину слава!


26 Місяць Кохан – період з 14 березня по 15 квітня.

27 Євдокиїн тиждень – з 14 по 21 березня.


Сергій Піддубний. Уривок з роману «Євангеліє від Андрія»


Триває передплата на книгу Сергія Піддубного «Євангеліє від Андрія». Перерахуйте 100 грн. на картку № 5168 7427 3052 4422 (Піддубний Василь Сергійович) і напишіть свою адресу на сайт yatran@gmail.com або у ФБ автору. На цю ж картку також можна зробити внесок, щоб прискорити видання книги.