Сергій Піддубний
Вчора замовниця книжки «Ілар Хоругин. Велесова Книга» п. Світлана зі Львова запитала, чим відрізняється мій переклад від перекладу Яценка? Певно, що таке запитання виникає в багатьох читачів, тому підготував таку відповідь.
Борис Яценко – перший перекладач Велесової Книги. Звісно, він отримав і найбільше уваги. На середину 1990-х років його перекладу не було альтернативи. А стаття «Велесова книга – пам'ятка України-Русі ІХ століття» і на сьогодні неперевершена. За перекладом Яценка писалися літературознавчі дослідження, він брався за основу іншими перекладачами. Я пішов іншим шляхом – важчим і довго тривалішим. Дослідження Влескниги я поставив за мету свого життя – скільки б на це не пішло часу, треба довести, що ця річ не підробка, а отже для цього треба зробити такий переклад і так розтлумачити, щоб ні в кого не виникало сумніву у фальсифікації твору. Я досі перещупую кожне слово, кожну літеру. Зараз, після 18 років дослідження Книги, я можу сміливо стверджувати, що мені вдалося довести, що Книга автентична. Інтерес до Книги за моїм перекладом нестримно зростає. Зокрема, доктор філологічних наук, нині вже покійний Валентин Таранець за ним писав свою наукову працю “Велесова Книга (історико-лінгвістичне дослідження)”. Саме в моєму перекладі Книгу обрано для аудіо прослуховування (шукайте в Ютубі). Саме на його основі створено перший у світі музей Велесової Книги і «Коло, що творить Божу силу» біля нього…
Стосовно того, чим відрізняється мій переклад від перекладу Яценка (а також інших)? КОРОТКО.
Мої колеги перекладачі допустилися багатьох помилок. Наприклад, “пеньки” вони тлумачать як “чаклуни”, хазарське місто Тамоторку – “князь Таматарха”, “халабуда” (намет над возом) – “князь Халабуда”, одна з древніх назв нашого народу “бори”, “прабори” перекладаються як “боротьба” і “війна”, “печери” – “пожари”...
Залишилися непоміченими або неправильно потрактованими низка святих понять та імен, в т. ч. наші прародителі Лада, Мати Славуня і її чоловік Богумір (Бог Ум Ір), тотем Овен, терміни Мова і Мовинство. Не раз згадується “Гординство”, що ним позначали військову доблесть наших предків та силу національного духу, але і він опинився поза увагою. Чомусь залишився осторонь календар наших пращурів (“Коло, що творить Божу силу”), на основі якого будувалася їхня релігійна система. Колеги дуже мало також приділили уваги фрагментам (уривкам із зіпсованих дощечок), а там, до речі, є дуже цікаві і важливі деталі…
Титанічну роботу провів Ю. Миролюбов під час поділу суцільного тексту Влескниги на слова. Проте місцями теж потрібні уточнення. Наприклад, “волсевухорензеібратеіеословень” (д. 25) мало б читатися як: “волсе вухорензе і брате іео словень”, тобто “волхви Вухоріз і брат єго Словен”, а не “волхви Ухоріз і його брат Ословень” (Б. Яценко). З цієї ж причини “бедехшемокравенце” мало б ділитися на “бедехше м (будучи ми) окра-венці” (а не “будемо кравенці”), де бачимо два племені “окрів і венців”, тобто “укрів і венедів”...
Як наслідок, справжній літературний та історичний шедевр нашої минувшини виявився спотвореним. Тому не дивно, що твір багато хто досі називає підробкою.
Не можу не сказати, що мені вдалося знайти і відчитати ім’я автора Книги, а це спростовує думку тих, хто вважає, що автором твору була не одна людина…
Про це, а також про низку сенсаційних відкриттів, серед яких і те, що цар Кий жив насправді в кінці VІІ – на початку VІ ст. до н. е., а не в VІ ст. н. е., читайте в моїх книжках «Ілар Хоругин. Велесова Книга», в тлумачнику «Велесова Книга – історія українців з прадавніх часів і священний кодекс слав’ян», «Велесова Книга для юнацтва», словнику «Українська цивілізація. Ведія» тощо.
І на завершення наведу конкретний приклад, який наочно демонструє хто як перекладав Книгу. Він із дощечки 26. Фрагмент дивіться на фото, а тут його переклад, зроблений Б. Яценюком:
Як отці наші, маємо очиститися мольбою в омовінні
і митися, мольби творячи за чисті душі свої і тіла,
яко Сварог уставив ті омовіння і купалища і те вказав;
і не сміємо те покинути…
Слово в слово, до речі, передала цей фрагмент і перекладачка Галина Лозко, тільки «отців» і «купалища» виділила з великої літери. А ось мій переклад:
Як і Отці наші, очистимося мольбою в Мові –
миймося, мольби творячи за чисті душі свої і тіла,
яко Сварг уставив ті Мовинства та купалища,
і вказав, що не сміємо їх занапащати…
20 вересня 2025 р.
