Чи справді “давньогрецькі” місяці грецькі?



Сергій Піддубний


Нещодавно після прочитання книжки “Українська мова – мова вільних людей” одна пані запитала в її автора: “Ви пишете, що греки (і римляни також) видавали наше (руське, скитське) за своє, як от імена наприклад. Тим часом, література не знає ні давньоукраїнських (руських) назв місяців, ні скитських. Хіба крім тих, що згадуються у Велесовій книзі, але то був значно пізніший період. Чи я помиляюся?”


Це запитання спонукало звернути увагу і до прадавніх календарів. Отже, чи справді давньогрецькі місяці є грецькими? Знаходимо у Вікіпедії відповідну табличку. Як бачите, тут також є македонські назви місяців, бо, згідно публікації Вікіпедії, “найвідомішими були афінський, або аттичний календар, та македонський календар. Перший із них широко використовували грецькі астрономи, другий став популярним після завоювань Олександра Македонського”. Залишаємо і цю графу, бо й у македонському календарі знаходимо архіважливе історичне свідчення.


Грецька назва             Македонська                              Відповідно до
                                                                             григоріанського календаря

Гекатомбеон              Лоос                                             (~15) липень – (~15) серпень
Метагітніон                Горпеос                                        серпень-вересень
Боедроміон              Гіперверетеос                               вересень-жовтень
Піанепсіон               Діос                                               жовтень-листопад
Мемактеріон            Апеллеос                                       листопад-грудень
Посідеон                  Авдінеос                                      грудень-січень
Гамеліон                  Перітіос                                        січень-лютий
Анфестеріон             Дістрос                                         лютий-березень
Елафеболіон            Ксандікос                                      березень-квітень
Муніхіон                  Артемісіос                                     квітень-травень
Фаргеліон                Десіос                                           травень-червень
Скірофоріон            Панемос                                         червень-липень


Звісно, точно встановити походження назв усіх місяців нам не вдасться, бо ми не маємо першоджерел, а те, що до нас дійшло, зазнало неабияких змін. Згадаймо Сократів принцип, за яким греки творили імена, назви (і загалом свою мову): “Що стосується імен, то тут перш за все треба мати на увазі, що до того слова, яким ми хочемо що-небудь назвати ми часто добавляємо одні літери, віднімаємо інші, а також міняємо наголоси” (Платон, собр. соч. В 4-х томах, т. 1, с. 632, М., 1990). Як це робилося на практиці, в нашій книжці надано чимало прикладів. Наведемо і тут кілька: з “Ольви” греки зробили “Ольбію”, з “триста” – “тріакостію”, вставивши “ако” між “три” та “сто”, з “голос” створили “логос”…


Що ж маємо у досліджуваному випадку? З великою вірогідністю можна стверджувати про основи кількох місяців. Наприклад, очевидно, що Фаргеліон (або Таргеліон) походить він імені Таргітай – батька перших володарів Скитії: Ліпоксая, Арпоксая і Колоксая. Отже, це не грецький місяць, а запозичений у скитів.


Гамеліон нібито тлумачать як місяць весіль (“гамол” – грец. шлюб), але маємо не забувати, що свого часу (за деякими припущеннями 5 тис. років тому) виходець зі Скитії, первосвятитель Рама врятував білу расу від чуми, яку занесли чорношкірі люди. І зробив він це за допомогою омели, яка після цього у прихильників Рами стала символом. Так от: цю вічнозелену рослину заготовляють саме в пору, коли панує гамеліон.


Стосовно Гекатомбеона схиляємося до того, що він названий на честь богині Гекати (Окати), яку вважали покровителькою добра, перемоги, удачі, мисливства, торгівлі, багатства, материнства та опікункою дітей, а це місяць, справді, найбагатший і найщедріший. Саме такою вважалася і богиня Геката.


“Піанепсіон” – певно, панський місяць, бо вже закінчилися польові роботи, зібрано врожай, є що їсти, можна відпочивати і попанствувати…


Цілком можливо, що Посідеон, названий іменем бога Посейдона (читайте про нього на с. 224), однак оскільки цей місяць припадає на другу половину сучасних грудня і на першу січня і що греки багато чого запозичували в наших предків, не можемо не згадати, що це пора коротких днів, довгих вечорів і ночей та мізеру роботи. Велесова Книга називає головну суть цього місяця (Студеця) – радиць-святиць, інша його суть – мислиць-гостиць [54, д. 11Б]. Тобто, це найліпший час для Віча – порадитися, посидіти і помислити. Тому не виключено, що в основі Посідеона може бути таке, ніби не значне слово як “посидіти”...


Лютий вважався місяцем очищення – люті морози, що приходили цієї пори, вбивали все слабке і шкідливе. В Анфестеріоні, а саме в другій складовій назви бачимо синонім слову “чистити” – “стеріон”, стирати…


Як греки пояснюють Скірофоріон, не знаю, але він нагадує про плем’я скірів, яке вчені називають слов’янським… Проте скіри не залишили в історії про себе якоїсь такої пам’ятки, щоб їхнім іменем називати місяць. А от скити чи не найвидатніші у стародавні віки. Тому не випадково Скірофоріон слідує за Таргеліоном, адже Таргітай вважається одним із засновників цього племені. Отже компонент “ро” було додано за принципом Сократа, а місяць вочевидь насправді називався “скіфоріон”/“скиторіон”.


Із македонських назв місяців варто виокремити очевидний факт найменування одного з них за іменем колишньої батьківщини македонців, яка знаходилася на Дніпрі, в Гіпербореї: Гіперверетеос (гіперборетос). Він відповідає періоду сучасним 15 вересня – 15 жовтня (а може й 22 вересня – 21 жовтня). Докладніше про те, як македонці опинилися на Балканах, читайте у главі “Ксеркс і Олександр Македонський – сини української землі”...


Уривок з книги «Великий код України-Русі». Книгу можна замовити через наш сайт, в автора через ФБ, а також за тел.: 068 994 63 63, 096 258-46-48