Чи буде в України великий герб?

Сергій Піддубний


1 жовтня стартував новий конкурс на найкращий ескіз великого Державного Герба України. Відбувається це вже вдруге. У 2009 р. Кабінет міністрів на чолі з Ю. Тимошенко вже затверджував проект такого герба, але остаточне рішення по ньому мала прийняти Верховна Рада. Однак питання на розгляд так і не було винесене. Декому не сподобався проект, дехто взагалі вважає, що досить малого герба.



Проект О. Івахненка з пропонованими мною змінами


Я, як дослідник української історії та мови, вважаю, що Великий герб нам не завадив би. По-перше на нього існує запит суспільства, по-друге він міг би дещо розширити розуміння символів нашої державності і наших цінностей.


У 2009-му за основу був прийнятий проект Олександра Івахненка, який, в принципі, створювався за територіальним принципом. На ньому зображені козак і лев, що тримають щит із малим гербом (Триглавом). Козак тут символізує східну Україну, а лев – Західну. Проте козацтво явище не тільки східноукраїнське, а лев, як тварина, ніякого відношення не має до наших земель. Хіба лише тим, що один із засновників нашого роду Геракл (Гора-богатир), як завойовник Азії (Африка теж тоді вважалася Азією), носив на собі шкуру убитого царя звірів. Тому дещо дивне його сусідство з Триглавом та козаком.



Проект О. Івахненка


Про це я писав ще в ті роки і навіть звертався листом до нового прем’єра М. Азарова, пропонуючи свої поправки. Я зауважував, що зі звірів нашій історичній, ментальній та природній традиції більше відповідає благородний олень. Ось, що про нього писала в своїй праці „Благослови, мати!” дослідниця української старовини, письменниця Докія Гуменна: „У наших найдавніших колядках дуже популярний образ оленя. Очевидно, був це й найпоширеніший тотем у свій час... олень найчастіше й найчисленніше зображення в скитському мистецтві, зокрема, на стандартах”. Інший український дослідник історії Павло Штепа зазначав: „найстаршим (кількатисячолітнім) і найвідповіднішим її (України – С. П.) державним гербом мав би бути олень...” Олександр Знойко навіть припускав, що в сиву давнину на Україні могло мешкати плем’я оленів.

І все ж мусимо визнати: ще давнішим та численнішим за оленя зображенням на кам’яних плитах, гончарних і теракотових фігурках була жінка-мати Лада. Вона також в образі богині Оранти займає центральне місце в Софійському соборі на святих Київських горах. Оранта – істинно загальноукраїнський та істинно народний образ Матері-Берегині роду нашого. Саме вона, до речі, в образі Покрови-богоматері була найшановнішою серед тих же козаків-охоронців української землі. Це наша першоматір, що відзначив ще автор Велесової Книги: «Народе мій од Лади».


Тому я пропонував (і зараз стою на тому) взяти за основу проект О. Івахненка, але місце лева повинна зайняти Лада-Оранта, яка піднятими руками благословляє і Україну, і козака, що тримає поруч щита із Триглавом і дивиться на Ладу-Оранту. Окрім того, на синьо-жовтій стрічці пропоную розмістити гасла: „За правду! За народ! За Україну!”, бо мільйони українців гинули з цими словами на устах і саме у них найбільша наша святість…


І уявіть собі тепер ще таку скульптурну композицію в столиці нашої країни: козак, мати Лада (та, що дає всьому лад) і Триглав… Що краще  виглядало б - жінка-мати чи лев? Нарешті, що святіше для нас?