Словник-довідник української праісторії та ведичної культури

Словник-довідник дає пояснення багатьом термінам і поняттям, до яких раніше наука не торкалася. Тлумачаться слов’янські (давньоруські) Боги, племена, святилища, мовні та культурні пам’ятки, стародавні карти, літери, числа, символи, тотеми, імена тощо. В українську історію повертається сотні імен та подій, що їх привласнили собі інші народи. Усі, без перебільшення, сенсаційні відкриття підкріпленні історичними джерелами та артефактами.



На виконання заповітів пращурів


Видатний англійський учений С. Піґот у книжці “Давня Европа” (Piggot S. Ancient Europe. – Edinburg, 1963) писав про “рух народів із південних степів Росії (читай України) на захід і на північ” (правопис цитат збережено). Вони, предки пізніших “кіммерійців і сколотів, після змін і різних кочових рухів у Центральній Европі, залюднили кожний закуток Европи. Також до Анатолії прийшов індо-европейський ідіом. Розкопки говорять, що тип осель, включно із системою ради старійшин і своєрідним парламентом усіх вільних громадян, які послуговувалися ще камінними виробами, був уже устійнений у Східній Европі 5.000 літ до Хр.”. Говорячи про мову, Піґот у книжці “Світанок цивілізації” каже: “Десь між Карпатами й Кавказом було, правдоподібно, місце походження індо-европейської групи народів”.


В іншій праці С. Піґот уже разом із Ґ. Кларком (Clark G. and Piggot S. Prehistorik Society. – Gr. Britain, 1965) категорично заявляє, що Середній Схід, Індія, Пакистан, Месопотамія, Близький Схід колонізовані людьми з України.


Світової слави археолог, австралієць В. Чайлд у книжці “Досвіток европейської цивілізації” (Childe V. G. The Dawn of European Civilization. – London, 1955) стверджував, що “з українських степів на світанку цивілізації розвивалася індо-европейська мова”.


Француз Ґ. Ру в праці “Давній Ірак” (Roux G. Ancient Iraq. – Penguin Books, England, 1964) писав, що “індо-европейці, правдоподібно, прийшли зі спільної батьківщини в Південно-Східній Европі”, а коли мова йде про гетитів, медів і персів, то “батьківщиною тих індо-европейців (оріїв) перед тим, поки вони не поділилися на багато галузей, була країна... на рівнині понад Чорним морем”.


Г. Велс у “Короткій історії світу” (Wells H.G. Short History of World. – London, 1951) пише, що орійці походять з-над Чорного моря.


Такої думки дотримується багато вчених світу. Утім, фальсифікаторам історії вдається нав’язувати світові думку, що головну роль у цивілізаційних процесах відіграли Греція та Рим. Навіть незважаючи на те, що давня культура називається “Античною”, за іменем народу, що мешкав на території України.


Українська постколоніальна наука по інерціїї теж поширює ці брехні. Вона не хоче чути голосу тверезого глузду: “Створюючи свою українську державу, українці повинні переглянути й уточнити свою історію, базуючись на правді, достовірних фактах і історичних подіях. Перебуваючи упродовж століть під владою завойовників, українці фактично були позбавлені можливості впливу на формування національної свідомості і розвиток своєї історії, в результаті чого історія України написана переважно на догоду цим завойовникам” (Ярослав Дашкевич, доктор історичних наук), “Нам треба визволитися від змови чужих істориків і треба наново дослідити – хто й як, коли й де затроїв нас чужим історизмом, накидаючи нам корисні для себе погляди, щоб в цей спосіб покалічити українську думку й свідомість і науку, а тим самим і дальший розвиток” (Володимир Паїк, український історик із Канади).
Велику оману принесла в світ Церква. Видатний німецький філософ Ф. Ніцше в “Антихристі” називає істинним творцем християнського Бога апостола Павла, а також наголошує, що Павло: “вчинив великий злочин над історією – він просто викреслив вчора і позавчора християнства і вигадав історію першого християнства. Понад те:  він ще раз перекрутив історію Ізраїля, щоб представити її як попередню історію для свого діла… Церква перекрутила  пізніше  навіть історію людства”...


Невже і в третьому тисячолітті не вийдемо з гіпнотичного стану, що нам навіяли нечестиві людці, і далі перебуватимемо в полоні їхніх брехні та маніпуляцій?   


Українці добре знають, що таке Старий Завіт, що таке Новий Завіт. Знають, де головні християнські святині – багато навіть відвідували Ізраїль чи Рим, щоб побачити і вклонитися їм. Знають священні та культурні надбання інших народів – наприклад, Єгипту, Індії, Турції. Не знають головного – своїх Праотців і того, що вони створили та залишили їм у спадок. А у нас були свої Боги і святині, були завіти, ще давніші за біблійні, пам’ятники – ще видатніші, слава наших пращурів гриміла на весь світ.


Цю славу приписували собі не тільки москвини, що нам дуже добре відомо, а й греки, римляни та євреї, про що ми майже нічого не знаємо.


Найперше, навіяли світові, що “скіфи” (скити) – не давньоукраїнці, бо це нібито не українське слово. При цьому відкинули на задній план їх самоназву, яку наводить сам Геродот, – “сколоти” (з кола ті), бо цим словом важче маніпулювати. А оскільки “скіфи” – це не українці, а якесь забуте плем’я, їхню історію приписали собі сильні світу цього, які стали сильними лише в середині І тис., а то й ІІ тис. н. е.


Наприклад, скиту Ай (Гай) Сколоту не тільки змінили ім’я на Есхіл, а й видають його за грецького драматурга. Таємничу лісову істоту Aesc-heyl-hopa, що підказала скиту Рамі, як врятувати білу расу від чуми, вони видають за свого лікаря Ескулапа. Легендарного Спартака, що жив і діяв у Криму, римляни перенесли до Італії. Євреї для створення образу свого “наймудрішого із царів світу Соломона” взяли скитського мудреця Солона, а для опису його мідяного жертовника фантастичних розмірів на 110000 л. скористалися описом кратера скитського царя Аріанта. Біблійний пророк Єзекіїль, якого євреї вважають своїм, насправді був давньоукраїнським волхвом-письменником, про що свідчить низка фактів, викладених ним...
І ось така історія, яку, до речі, також називають Античною, безсоромно нав’язується світові вже не одне століття.


Батько Орій, який, за Велесовою Книгою, є засновником роду слов’ян, і його син Кий – засновник Руськолані та Києва, залишили нам унікальні заповіти (друкуються  в словнику), серед них чи не найважливіший: “Ора рек: учи много, що то наше велике в житті є”. Тобто, Орій заповідав вивчати досягнення і здобутки своїх пращурів, а не чужих.


Час відновити і повернути своє. Раз і назавжди. Маємо велику історичну спадщину, на яку можемо сміливо опертися та будувати надійне майбутнє собі і своїм нащадкам.


Книгу можна замовити через наш сайт, за тел. 068 994 63 63 і через ФБ в автора