Дванадцять найдавніших пам'яток України

У Кіровоградському видавництві "Поліграф-сервіс" вийшла нова книга дослідника прадавньої історії України Сергія Піддубного "Найдавніші пам'ятки України" /"Древнейшие памятники Украины". Книга розповідає про унікальні, в т. ч. маловідомі читачам і навіть науковцям, монументальні, скульптурні, писемні та картографічні пам’ятки України. Ілюстрована кольоровими світлинами книга стане гарним подарунком не тільки для любителів давньої історії з України, а й Росії, адже написана вона двома мовами – українською та російською.

"Найдавніші пам'ятки України" – це дванадцять нарисів про:

Вільховське святилище-обсерваторія з антропоморфними зображеннями земних та небесних божеств Оленя, Змії, водоплавного птаха, Сонця, Місяця та Землі – приблизно VІІІ тис. до н. е. (Кіровоградська обл.);

Бушівський рельєф із зображеннями Жінки та Оленя, а також Півня на дереві життя – ІV тис. до н. е. (Вінницька обл);

десятиметрова статуя Терношорської Лади, біля підніжжя якої є також величезна голова Змії та камінь із зображенням Бога-Вседержителя – ІІІ тис. до . е. (Івано-Франківська обл.);

Верхоріченський ідол – він же Бог-Творець – ІІ тис. до н. е. (АР Крим);

Керносівський ідол – також із зображеннями символів Бога-Творця – ІІ тис. до н. е. (Дніпропетровська обл.);

Гераклові Стовпи, Хортиця та Змієва печера, де жила дружина Геракла і мати засновника скитського роду Скита (Запорізька обл.);

Кам'яна могила, справжня назва якої, як аргументовано доводить автор, – гора муз Гелікон (Запорізька обл.);

Мавринський Майдан – унікальний храм під відкритим небом щонайменше ІІ тис. до н. е. (Дніпропетровська обл.);

Старокиївська Колуня-Ступа із її індійським аналогом Х ст. до н. е. (м. Київ);

Збруцький Світовид із гори Богит (Тернопільщина), статуя якого нині знаходиться в одному з музеїв Польщі;

Ольвійський пам'ятник із викарбуваним на ньому давньоукраїнською мовою текстом клятви синів Пертона – ІV ст. до н. е. (знаходиться в Москві) та розшифрування текстів на трипільському горщику (ІV тис. до н. е.) та на приазовському камені (ІІ тис. до н. е.);

перші географічні карти – Мізинська (прибл. ХV тис. до н. е.), Вільховська і Кам'яномогильська (прибл. VІІІ тис. до н. е.), а також карта Еріха Лясоти (ХVІ ст. н. е.), яка свідчить, що біблійні північні орди Ґомера – це ті самі скити, кімерійці, рутени і козаки…

Формат книги 240х170, с. 104, папір крейдований. Замовлення на придбання можна направляти на адресу сайту "Ятрань".