Анатолій Висота

Анатолій Михайлович Висота - кандидат хімічних наук, краєзнавець. Написав книгу історико-філософських нарисів "Красне. Красен. Красн", редагував книгу "Трипільський дитинець" і є одним із її авторів. Пан Анатолій активний учасник і член оргкомітету постійно-діючих конференцій "Буття українців". Він є автором багатьох статей народознавчого характеру. Пан Анатолій розробив поведінковий мінімум українця і вважає, що він може бути тестом і критерієм у взаємооцінці українців і в моніторингу стану української нації". СТАТТІ: стор.2 - "То що ж відбувається?.."; стор.9 - "Повернення"; стор.18 - "Данило Терпило - Отаман Зелений"; стор.36 - "Плин часу...".

Богдан Степанович Климчак

Письменник і упорядник ряду збірок на філософську тематику. Один з останніх політв’язнів совєцького режиму. Народився 22 липня 1937 року в селі Себечів Забузького району (тепер Красносілля Сокальського району) на Львівщині в селянській родині. Вже у 14-річному віці пізнав в’язниці. Зокрема, міста Кошинці на Тернопільщині, куди його разом з матір’ю і двома сестрами запроторили як родину члена ОУН – старший брат Мирон був учасником визвольної боротьби проти совєтів. Мирон отримав 25 років концтаборів, а матір з дітьми етапували на Магадан. Там Богдан навчався в гірничому технікумі, однак одразу після закінчення був заарештований і засуджений на 5 років ув’язнення за „антісовєцкую агітацію”. Потім було ще одне заслання – з 1972 по 1990 рік. Нині мешкає у Львові, видає і допомагає іншим видавати книги, які розкривають справжню історію України. Член громади рідновірів.

Валерій БЕБИК

Валерій Михайлович БЕБИК - професор, проректор Університету «Україна», голова робочої групи із суспільних комунікацій Громадської гуманітарної ради при Президентові України

Леонід Климчук

Леонід Климчук, почесний голова Коростенської організації ВУТ «Просвіта» Житомирської області

Любов Чуб

Чуб Любов Миколаївна, публіцист, популяризатор історичних досліджень, наукових відкриттів, дослідниця проблем у сфері духовності.

Сергій Піддубний

Сергій Піддубний

Сергій Васильович Піддубний (16.01.1956, с. Крутеньке, Голованівського району, Кіровоградської обл.) – член Національної Спілки письменників України, історик-краєзнавець, дослідник української історії та мови, перекладач і коментатор Влескниги, публіцист. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка. Засновник газет “Сходи” (1990-1994 рр.), „Там, де Ятрань”, журналу "Ятрань" (2002-2003 рр.). Автор, упорядник або редактор півтора десятка книг з історії сіл Голованівського та Ульянівського районів Кіровоградської області (серед них "Енциклопедія Голованівського району", "Липовеньке", "Клинове", "Свірневе", "Грузьке", "Красногірка", "Грушка", "Голованівщина: від Трипілля до сьогодення", "Весь рід наш крутенський"), автор сценаріїв документальних фільмів про села Журавлинка, Красногірка та Свірневе, також автор публіцистичної книги „Війни проти українського селянства”; науково-популярних книг – „Філософія українського слова”, „Таємниці української давнини”, „Ілар Хоругин. Влескнига”, „Геродот. Скитія. Імперія Горросів”, „Код України-Русі”, “На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона”, “Українські святині та символи”, “Давньоукраїнські боги, герої, держави і племена”, "Найдавніші пам'ятки України", "Священні тексти України-Русі. Золоті руни", "Велесова Книга: Веди України-Русі" і художньої прози „На майдані”, дитячої книжки "Про Ора-лихобра". Його оповідання публікувалися в літературних збірках, що виходили в Харкові – "Голодомор у першій столиці" (2008) та Кіровограді – "Золоте поле" (2009). У двох номерах журналу "Вежа" в 2011 р. було опубліковано перший історичний роман С. Піддубного: "Таємниці останніх дажбожичів". Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. В. Ястребова 1993 року за "Енциклопедію Голованівського району" та 2009 року за "Весь рід наш крутенський" (у співавторстві). Лауреат обласної літературної премії імені Є. Маланюка 2011 р. за науковий переклад та ритмічний переказ Велесової книги. Активно займався політичною та громадською діяльністю. Брав участь у виборах першого скликання народних депутатів України (1991 р.) від Кіровоградської обласної організації НРУ, по Гайворонському виборчому округу серед 15 кандидатів зайняв 4 місце. У 2004 р. очолював Голованівський окружний штаб кандидата в Президенти України В. Ющенка. У 2005-2006 р. працював головою Голованівської РДА. Зараз займається переважно дослідженням прадавньої історії України та просвітницькою діяльністю. Публікується в періодичній пресі та на Інтернет-ресурсах.

Юрій Григорович Логвин

Юрій Григорович Логвин Сучасний український письменник і художник. Народився 5 лютого 1939 року в Кременчуці. Після Другої світової війни сім'я переїхала до Києва, де він живе й тепер. Автор здобув любов читачів і популярність ще в шестидесяті роки минулого століття. Студентом другого курсу інституту він видає свою першу дитячу книжку з власними ілюстраціями. Незабаром його приймають до Спілки письменників. З тих пір, здавалося б, його творче буття піде в одному напрямку - письменницькому. Але Юрій залишається вірний обом своїм музам, письменству й пензлю. Юрій Логвин закінчив два вищих навчальних заклади, спершу Київський державний художній інститут, а пізніше - Московський Літературний інститут імені Горького. Власне в Москві він перебував на Вищих літературних курсах при Літературному інституті. Найбільш плідним періодом у творчості Юрія Логвина виявився саме київський період. У Києві він видає свій «Вогонь на скелі», «Мирона Швачку и коня Сивка», «Далеким шляхом, письмена минулих днів», роман «Таємниця одного діаманта», що вийшов в 1989 році, кілька історичних творів і багато інших книг. В 1990-ті та 2000-ні роки Юрій Логвин працював над розробкою українських марок. Він є автором одних із перших серій загальновживаних українських марок. Першою була серія «Етнографічні сюжети «Давня Україна»», що перебувала в обігу з грудня 1993 по січень 2001 років. Також автор серії «Гетьмани України». З 2002 року вийшла серія «Історія війська в Україні», в 2003-му — «Скіфи» та «Давні слов’яни». Народився Юрій Григорович у родині мистецтвознавця і архітектора Григорія Никоновича Логвина. Письменник, як і його батько, все життя цікавиться історією не тільки рідного краю, а й світовою. Про це свідчать його численні популярні твори і диплом «Золотого письменника», отриманий у 2012 році. Водночас плідно працює як художник. З-під пера письменника й художника вийшло понад 20 книг. У 2013 році новий автобіографічно-гротескний роман Юрія Логвина «Мої дікамерони» отримав міжнародну літературну премію «Коронація слова»

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо об’єднатися навколо, ...

Бачення

  До цих електронних сторінок ми запрошуємо ...