Сергій Піддубний

Такого про Ісуса Христа ви більше ніде не прочитаєте

Перед арештом Христос разом зі своїми учнями тікає до язичницького міста Кесарія. Тут він пішов до невеликого храму, що його збудували на честь язичницького Бога Пана і де було багато зображень язичницьких божеств. Ісус побачив у них “лики божественної краси, сяючі образи якої Він носив у своїй душі” [158, с. 389].

Сергій Шелухин

Добра слава стоїть на добрих ділах на благо народу й рідної землі

Полягти в боротьбі за волю Батьківщини чи за визволення й свободу свого народу вважається в усіх народів за найпочеснішу смерть. Вона є свідченням патріотизму і самопожертви за рідний край і народ. Імена полеглих борців і діячів — у великій пошані і прославляються. Так твориться народний культ героїв і діячів-патріотів, а з ним і школа та приклад патріотизму для нащадків. Так виховується історична пам'ять народу і складаються національні традиції й легенди про чини патріотів, яких не забувають. Вони духовно злиті з нацією і живуть у народній пам'яті в ореолі вічної слави, що творить для народності традиції вищого.

Теогнід

Ніхто не умудрився ще з дурня зробить мудреця, з негідника — гідного мужа

Поета Теогніда (VІ ст. до н. е.), як і всіх стародавніх поетів, приписують давній Греції. Проте після уважного прочитання його елегій приходиш до однозначного висновку – жив він на українській землі. Якою мовою писав, на жаль, невідомо, бо, звісно, оригіналів його творів не збереглося. Своїми повчальними елегіями він переважно звертається до скита Кірна. Багато чого є важливим і для сучасного читача (Переклад А. Содомора).

Василь Стус

Міцкевич казав, що Україна — край співців. Чи не діждем ми того, що співці стануть Україною? (Лист Стуса до Малишка)

Я чув таку думку, що десять-двадцять Довженків могли б багато чого зробити. Але звідки ж бути цим Довженкам зараз, в цьому спокійному болоті, яким видає мені часом духовна Україна? Адже він знявся на повені 20-х років, на масовості соціальних і національних змагань широкого загалу, а тепер повені ж нема... Ріка, сказати б, висихає. Індія звільнилася на гандизмові, який став масовим. Це диво — для нас.

Валерій Куфльовський

СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНДЕНТИЧНОСТІ (До 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР)

Невтомні дослідження західних, особливо германських, учених символістів з потоком 19 та 20-го століть змусили найбільш неупереджених вчених і, звичайно, кожного окультиста переконатися, що без допомоги символіки – з її сімома підрозділами, про котрі наші сучасники майже нічого не знають, - ніяке старе Писання не може бути коли-небудь правильно зрозуміле.

Федір Погребенник

"ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА"

У недалекому минулому за виконання цієї пісні, за поширення її тексту можна було тяжко поплатитися і на батьківщині П. Чубинського, адже згаданий вірш був заборонений, не входив у жодні видання. І от у кінці 1989 р. над відновленою могилою П. Чубинського на Книшевому кладовищі в Борисполі згадана пісня, мов фенікс, воскресла із мертвих, знову зазвучала в рідному краю поета у виконанні народного хору під диригуванням Леопольда Ященка. Пісню підхопили ті, хто прийшов вшанувати пам'ять вірного сина свого народу.

Гриць Гайовий

«ЗАВДЯКИ» ЧИ «ВСУПЕРЕЧ», або КЛЕРИКАЛЬНІ РУМОВИЩА ПОДВІЙНОГО ДОКТОРА1

«Україна, — пише на початку своєї статті пан Дмитро, — буде в числі націй, які зобов’язані самим своїм існуванням християнству — релігії, заснованій на скрижалях Любови і Свободи Вибору». «Україна, — продовжує автор через кілька абзаців, — хрестила Білорусію і Московську Русь, ряд племен Золотої Орди, які поглинули у своїх загарбницьких планах Стародавню Україну — Київську Русь, але не в силі були знищити в ній християнства». Відчуваєте, яка логіка: ми їх хрестили, а вони нас поглинули... Але йдемо далі — у цьому ж абзаці: «Сучасні реаніматори поганської віри...»

КОЛИ НАРІД ВТРАЧАЄ СВОГО БОГА...

без своєї релігії ми опинилися ніби на розбитій і розмитій напровесні дорозі. То чому ж не використати хоч би й християнство — маю на увазі його кращі, не ворожі нам структури, надати йому національного характеру — і тоді воно слугуватиме нашому народові. А що в нас вийшло? Християнство було прийняте в Києві, а релігійний центр перемістився до Москви, яка протягом сторіч вдавалася до грубої, насильницької заборони всього українського

Віталій Жайворонок

Знаки української етнокультури

Слово ототожнюється з реалією, і віра в реалію породжує віру в магію слова, яким, за народними віруваннями, можна лікувати, причаровувати, відвертати, насилати, накликати, наврочувати, проклинати, здійснювати бажане. Так постають у мові формули замовляння, побажання, ворожіння, зашіптування, насилання, звернення до Бога за допомогою, а також розмаїті ритуальні дискурсивні одиниці. Водночас постає характерне для мови явище табуювання на слова, зокрема на наймення різних злих духів (як відгомін віри в те, що слово може накликати відповідну небажану реалію, а з нею нещастя, лихо, біду).

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...