Віктор Радіонов

ВАС чи ВАКС? Вищий антикорупційний суд: як правильно утворити абревіатуру

2 червня 2016 р. Верховна Рада внесла зміни до Конституції, зокрема переписала й ст. 125, згідно з ч. 4 якої в Україні «можуть діяти вищі спеціалізовані суди». Того ж дня ухвалено новий закон «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, у ст. 31 котрого передбачено, що вони в нас діють. Одним із них мусив стати Вищий антикорупційний суд. З його розбудовою не дуже квапились, але міжнародний тиск довершив справу — дітищу таки бути. Проте у вдумливих людей сміх викликає дивна спеціалізація. Склалося враження: ті, хто розробляв закон, рожевого уявлення не мають, що ж воно таке.

Сергій Піддубний

ПОЛЬСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ

В польських джерелах стверджувалось, що “ґрунти Гуманський та Звенигородський” почали залюднюватись тільки наприкінці ХVІ ст. Злісна неправда. У ці часи польські колонізатори накинулись на згадані землі. А місцеві козаки, уходники з Волині, Київщини, західного Поділля та Галичини жили тут і раніше. Польська влада не хотіла тих поселян визнавати законними, називала їх “подлєйшими”, бо від них, мовляв, “нема ніякого пожитку та послуг”. “Не будучи урожоними боярами — шляхтою, і невідомо звідки прийшлі, називають себе боярами, тримають під собою селища, іноді не несуть ніякої служби”. (Архив Юго-Западной России, ч.7,т.2. – К., 1890, с. 56).

АФОРИЗМИ Нація, націоналізм, українці

Усе, що йде поза рами нації, це або фарисейство лю¬дей, що інтернаціональними ідеалами раді б покрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді б широкими «вселюдськими» фразами покрити своє духовне відчудження від рідної нації.

Віктор Радіонов

Барвінок — ведмежий вінок

Барвінок... Ця вічнозелена рослина віддавна є немовби свідченням перемоги життя над смертю. Тому й у свідомості українців вона раніше пов’язувалась із чимось святим і водночас загадковим, мала обрядово-заповітне значення, ототожнювалася з нев’янучим коханням і красою. Так, у Тараса Шевченка (1814—1861) читаємо: «Встала весна, чорну землю // Сонну розбудила, // Уквітчала її рястом, // Барвінком укрила»; «Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався...» «Барвіночку мій хрещатий, зелений, дрібний!» Це вже з творів Лесі Українки (1871—1913).

Олена Курганова

Геральдична поезія як складова книжкової культури України кінця XVI – XVII ст.

Геральдична поезія є одним із найпоширеніших жанрів літератури українського бароко, зародження якого тісно пов’язано з розвитком книгодрукування. Як і більшість поетичних текстів бароко, вірші під зображеннями родових гербів друкувались у вигляді «прикнижкового реквізиту». Розміщені, як правило, на звороті титульних аркушів українських кириличних та латиношрифтних видань кінця XVI – XVII ст. вони виконували роль поетичної присвяти й елементу художнього оформлення книги.

Староруські перекази

Сказання про царя Ругата

Кажуть: що якби Аттила був справді руським князем, то про нього щось обов’язково залишилося б у давніх легендах чи билинах, а так нема нічого. Є. Тільки ми недостатньо знаємо про Аттилу і не можемо розпізнати його в тих легендах. Наприклад, ось цей переказ із «Сказань Захарихи» про царя русів Ругата однозначно розповідає про Аттилу, про що говорить навіть саме ім'я – Ругата… А є там й інші такі перекази.

Олександр Федьков

ВІД «САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНИ» ДО САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНИ

Український національно-визвольний рух — неначе вода. Він схожий то на несміливі пошуки струмочком русла в твердокам'яному ґрунті, де здавалося б, загубляться, втратять сили і загинуть животворні краплини. То, іноді, розбившись на відгалуження — ріки, різні за швидкістю, силою і чистотою потоки несуть свої води, ніби змагаючись між собою. А то, акумулюючи силу народу, плине подібно до батька-Славутича, грізно й розмірено, з гідністю і невпинно, захоплюючи нові й нові струмки-люди — до волі й щастя України.

Поль Половецький

Геєнна огненна

Не треба нікому доказувати, що жидівство колишньої Московської Імперії приймало якнайактивнішу участь в будуванні Московської Комуністичної Імперії. Про це задокументовано не тільки в анналах буття українського народу, а й у підручниках історії всіх народів та енциклопедіях, не виключаючи і жидівських. Зате нас цікавить інший бік справи, а саме: чому так сталося?.. Чому жиди зігнорували закон уряду УНР, що давав їм політичну і персональну свободу, і допустилися навіть до глузування з нього, що підтверджується ось таким документом: "Дивна новина прийшла з України, уряд якої, як повідомлено спеціальним кабелем нью-йоркський "Жидівський ранковий журнал", надав "українським жидам повні персональні і національні права, визнавши, до того, гебрейську мову за таку, що має бути вживана на рівних правах" з московською і польською.

Іван Липа

БРАТЕРСТВО ТАРАСІВЦІВ

Ми три (крім грека) належали до Харківської студентської громади, та вона нас не задовольняла ніяк. Тільки свідомість національна та брак українських організацій діяльніших, ідейніших тримала нас у сій організації і не давала морального права кинути українську орієнтацію й перейти до загальноросійської. Ми вижидали, чогось шукали, щось хотіли зробити таке, щоб, з одного боку, зоставатися на ґрунті національному, а з другого – цілою своєю гарячою душею прагнули діла серйозного, політичного, одповідального.

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...