Віктор Брехуненко

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЧИ ЯЛОВІСТЬ УКРАЇНСЬКИМ КОШТОМ

Поспішно написаний підручник має кричущі концептуальні та методичні вади, а ще гірше прямі ознаки використання маніпулятивних технологій. Усе це зводить нанівець позитивні знахідки авторів, бо сформує в учнів як спотворені уявлення про ходу і дух української історії 1914-1945 рр., так і хибні ціннісні орієнтири. Учень після цього підручника вийде зі школи, на жаль, без осьових переконань, зате з почуттям ущербності українського світу, зі зневагою до борців за незалежність, без відповідей на гострі питання та звинувачення, які він чує від наших сусідів.

Дмитро Донцов

Мати Лесі Українки (Олена Пчілка)

І всюди в ті проблеми вносила письменниця свою питому ноту. Ось іде мова про душі, вихолоджені порожнечею зросійщеної офіційної Церкви... І Пчілка не стільки переймається тривогою і сумнівами тих душ, як малює протест фанатиків духа, шукачів нової правди. Ось виступає проти чужої культури! Але не за те, що вона «панська», а за те, що чужа і замало панська! Культурі російській, культурі Пушкіна поклонялися, як Ідолу, її земляки. Для неї се була «отруя» («За правдою»). У передових представниках тої літератури бачила вона не наших духових провідників, а тільки «російську розволокість і млявість думки».

Микола Воротиленко

Походження московської мови

В. Ключевський писав, що в 16-18 століттях 57% московської провідної верстви було татарського походження, тому їм була чужа українська мова, куль¬тура, традиції. З цієї причини, московські правителі, пішли на культурний та мовний розрив з Києвом. Єдине, що їм було потрібне це спадщина Київської Русі та її славна історія, для того щоб оправдовувати свої загарбницькі походи під виглядом об'єднання слов'янських земель, та продовжувати ідеї Орди, але тепер вже під назвою Московія а пізніше Росія.

Віктор РАДІОНОВ

Правопис: правда, домисли та безсоромна брехня

Здавалося б, є різні погляди на майбутнє головного закону мови, доводи «за» і «проти», спростування й заперечення. Чому б не розпочати плодотворне обговорення, пошук спільного знаменника? Адже загальновідомим є вислів: «У спорі народжується істина». Проте такий перебіг подій можливий у разі поваги до співрозмовників, прагнення знайти точки дотику. Коли ж панує суто більшовицька нетерпимість до іншої думки, противники в спорі наперед оголошуються радяністами й совками, про народження істини годі й мріяти. До слова, «совок» у зневажливому значенні — це скорочення від «совєтський окупант».

Богдан Богослов

Сіонізм проти українців (Окремі розділи)

Після того, як юдеї захоплять сусідні з Палестиною країни, вони згадають, що є нащадками хозарів, які певний час (не має значення, що дуже короткий і давно) володіли Північним Кавказом, Україною (немає значення, що невеликою Східною частиною), що їм платили данину фіно-мадярські племена, сучасні москвини. Нехай читачу це не здається божевільною фантазією. Сто років тому не меншою утопією було створення жидівської держави в Палестині. Тепер їхні плани сягають значно більшого.

Яків Гальчевський

Цитати з повісті «Проти червоних окупантів» та «З воєнного нотатника»

Я знав, що новий повстанчий рух, який буде мною викликаний, не матиме виглядів на позитивні наслідки, особливо для учасників повстання. З периферій ми України не створимо, окупантів не проженемо, але з іншого боку не згинемо безславно, як барани, а зі зброєю в руках – по-козацьки. Дамо криваво відчути зайдам та своїм песиголовцям, які злигались з комунарами, що ще не все завмерло.

Сергій Піддубний

Леоніди, Віктори і Петро як етапи становлення України

Становлення і будівництво української державності спрямовується вищими силами – містичними, божественними. Наш вибір правильний, ми йдемо вірним шляхом. Все, що випадає на нашу долю, – поразки, втрати, розчарування – мусимо пройти. Це наші університети. Так здобувається досвід, так загартовується нація, так врешті-решт і постане Україна – сильна й шанована в світі. Ми дочекалися часів, про які пророкував древній філософ, що маємо створити велику державу в спілці з іншими великими державами, а не із злиднями типу Московія:

Сергій Піддубний

Таємниці давньоруської пам’ятки (до 825-річчя «Слова про похід Ігорів»)

Років десять тому я отримав поштою грубенького листа. У ньому було кілька відксерованих варіантів перекладу (українською і російською мовами) цього видатного твору. Невідомий адресат зі Львова Сергій Рогачов пропонував мені зробити свій переклад «Слова». Певно, і він бачив, що в ньому залишається ще чимало сумнівних та недостатньо пояснених місць. Я тоді ще не був готовий взятися за роботу.

Сергій Піддубний

Знесіння – це не тільки зелені легені міста, а й серце та душа його. Або скільки років місту Львів?

19 вересня в приміщенні Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася зустріч-дискусія «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» – Альфа і Омега старовинного міста Лева» в дослідницьких працях історика-краєзнавця Сергія Піддубного. Автор брав безпосередню участь у цьому заході. Загальній увазі пропонується його виступ.

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...