Марія Калайда

Перший український переселенець в Канаду

Із захопленням дивимось на великих канадців українського походження: губернаторів, міністрів, мільйонерів, зірок спорту та культури, вчених, громадських діячів, часом навіть і не знаючи, про мужнього духом та тілом чоловіка, який у далекому 1891-му році став одним із перших українських поселенців канадські землі, тим самим давши початок хвилям міграції до Канади, що тривають і досі.

Леонід Климчук

Пророчий заповіт генія

Спокусившись на даровані царатом дворянські привілеї, панівні представники цієї еліти змирилися тоді з нав’язуваним Україні статусом Малоросійської губернії, кинулися до нього в услужіння, перетворилися, як картав їх Т.Г.Шевченко, в «подножки, грязь Москви», в «рабів з кокардою на лобі», що «по московській так і ріжуть», допомагаючи імперії в колонізації країни та беручи участь у закріпаченні українського селянства.

Інна Старовойтенко

"...Це життя було одним суцільним подвигом неустанної праці"

першочерговим завданням для свідомих українців Петро Януарійович вважав створення таких умов, за яких би українські потреби у власній мові, школі, промисловості, культурі стали органічною частиною суспільних потреб українців, а не сприймалися владою як вимоги гурту ідейних діячів... Публіцист вважав, що "без визнання прав української національної культури і української державності, принаймні в формах широкої національної автономії, ніяка влада не зможе встановити ні доброго ладу на території України, ні тривких та лагідних відносин до її людності"

Сергій Піддубний

Невідомі достойники України-Русі (за Велесовою Книгою)

З усього видно, що сім’я Орія була дружною - батько стояв горою за синів, а вони один за одного. Разом, навіть одним цілим, згадуються вони не тільки у Влескнизі, а й у Каратепських написах [106, с. 112]. Батько зумів привити синам любов до землі, до Вітчизни і навчив шанувати один одного й привчав шанувати свій народ. Коли “були ті славичі у великій скруті: не було чим животи кормити”, вони сказали Ору-отцю: “Веди нас геть!” Орій запитав їх не за себе, а за синів: “Чи готові на “ви” із синами моїми?”. Ті відповіли: “Підлягаємо ми!”. І пішли з Києм, Щеком і Хоривом – трьома синами Оровими – іншу землю оглядати. І з того почався рід слав’ян” (д. 38А).

Інна Старовойтенко

ЄВГЕН ЧИКАЛЕНКО: МЕЦЕНАТ, КРИТИК І ПОРАДНИК

Євген Харлампійович просив багатьох знайомих майстрів пера писати белетристику та історичні твори, які, на його думку, відіграли б важливу роль у процесі українського націєтворення. 1908 р. у листі до В. Винниченка він наголошував: «Я тої думки, що нам тепер найпотрібніша белетристика та драма іменно історична. Щоб читач захопився своєю минувшиною і набрався духу для праці в настоящому. Нам треба (скажу по секрету) такого високоталановитого брехуна і шовініста, як Сенкевич. Поки не буде сього шовінізма, то не буде справжньої й боротьби».

Іван Ольховський

ЗВОЙОВАНИЙ, АЛЕ НЕ ЗЛАМАНИЙ

«Відкривши віче, я запропонував: - Хто поміж вами українці, піднесіть руку догори! Піднеслося не більше трьохсот рук. - Малороси! Піднесіть руки! Піднесло руки коло половини присутніх. - Хохли! Піднесіть руки! Знов піднесла руки добра третина. - Українці, малороси і хохли! Всі разом піднесіть руки! Понад головами кількатисячної юрби піднісся ліс рук.

Ніл Гейман

Чому наше майбутнє залежить від читання?

Якщо у вас є друзі-математики, які запитують, навіщо читати художню літературу, дайте їм цей текст. Якщо у вас є друзі, які переконують вас, що скоро всі книги стануть електронними, дайте їм цей текст. Якщо ви з теплотою (або навпаки з жахом) згадуєте походи в бібліотеку, прочитайте цей текст. Якщо у вас підростають діти, прочитайте з ними цей текст, а якщо ви тільки замислюєтеся про те, що і як читати з дітьми, тим більше прочитайте цей текст.

Сергій Піддубний

Велесова Книга для юнацтва

Щойно, завдячуючи голові ГО «Народжені українцями» Олексію Цебро, ФОП Опанасенко С. В. (м. Київ), меценатам Зоряні Іванків та Олегу Заячківському (м. Львів), а також Книжковій фабриці (м. Біла Церква), побачила світ «Велесова Книга для юнацтва» (автор Сергій Піддубний, обкладинка Богдана Гдаля). Це видання підготовлене за книгою “Ілар Хоругин. Велесова Книга”, у ньому подаються окремі фрагменти, що розкривають суть великої Книги, та їх тлумачення. Рекомендується для позакласного читання учням старших класів і студентам, а також усім, хто цікавиться давньою історією України. Пропонуємо вашій увазі фрагмент із цієї книжки.

Ю.С. Земський

Малознані українцями риси до портрету пересмішника Степана Руданського та його вірші про кацапів

“Більше нічого не треба! Тут зачеплено і збито з болотом все, що було для мене дорогого: мою покірність називають пихою, мою правду – цвікою, мою жалість – здирством, мою вдяку – чорною невдякою… Мало того: вони личать мене годним проклину і заказують мені говорити з ними моєю рідною мовою… Тату! Тату! Ми ваші діти, а не довжники, ми завсігди маємо вас за батьків, а не пожичників, за що ж ви звете нас невдячними?!!”

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...