Контролюй не контролюй, або Завідомо цільове витрачання

07.02.2019 | 16:02   Віктор РАДІОНОВ
переглядів: 68

Закони мали би бути якщо не зразком довершеної мови, то принаймні вмістищем вивірених зворотів. На жаль, доводиться вчергове нарікати. Минулого року Верховна Рада приділила додаткову увагу правам дитини на належне утримання. Як наслідок, було внесено низку змін до Сімейного кодексу. Стосувалися вони насамперед питань, дотичних до аліментів. Стаття 186 «Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів» стала однією з тих, які набрали нового вигляду. Утім, складне словосполучення «контроль за цільовим витрачанням» як у назві статті, так і далі змін не зазнало.

Та чи таке вже воно бездоганне, чи не містить у собі суперечності? Щоб відповісти на ці запитання, доведеться дослідити значення й можливі зв’язки опорного слова.

Насамперед зауважу, що на письмі виникають різні види помилок. Оскільки при творенні законів використовують офіційно-діловий стиль, а їх словесне наповнення підлягає вичитці, очевидно, упущення орфографічної, лексичної та лексико-семантичної природи є рідкісними. Як і неточності, плутанина та перекручування, смислові розриви у викладі, відсутність зв’язку.

Говорити про них не доводиться й у нашому випадку. Тож залишилося перевірити, чи все гаразд із ладом мови та здоровим глуздом.

Одиниця «контроль» може зумовлювати таке керування: за чим?, над чим? і чого? Наприклад: контроль ( за чим?) за роботою, за якістю; ( над чим?) над виробництвом, над озброєннями; ( чого?) діяльності, обігу ліків.

Тобто поєднання «контроль за витрачанням» цілком допустиме. Так само безпомилковим є узгодження іменника «витрачання» з прикметником «цільовий» у роді, числі й відмінку. Тож із погляду граматики словосполучення побудовано правильно.

І все-таки в тих, хто писав кодекс, не дуже добре з глибоким усвідомленням значень слів, із чуттям мови. Це речі тонкі, які вимагають від зворотів злагодженості та внутрішньої закономірності у взаємопов’язаності одиниць.

Приміром, чи погодилися б ви з тим, що має право на життя «контроль за зловживаннями службовим становищем»? Напевно ж, ні. Це явна дурниця, адже справа стосується явища, не наглядати за яким треба, а класти йому край. Отже, «контроль за зловживаннями» — той випадок, коли проглядається сутнісна несумісність слів, коли вони не тримаються купи.

То, може, і зі сполукою «контроль за цільовим витрачанням» щось не так? Розберемося.

Згідно зі словниками української мови в 11 та 20 томах контроль — це «перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось». У свою чергу перевірка — то обстеження з певною метою, а нагляд — пильнування чи спостерігання за кимось або чимось для забезпечення порядку чи з іншою метою.

Можна натрапити й на таке тлумачення: контроль — спостереження з метою перевірки або нагляду. Воно стисліше та, як мені здається, точніше.

У будь-якому разі вимальовується ланцюжок: контроль → перевірка, нагляд, спостереження → певна мета.

Справді, не буває контролю заради самого контролю. Це щось недоречне чи просто безглуздя. Нагляд (перевірку) завжди провадять не знічев’я, а для чогось, із якоюсь метою. Нею, як правило, виявляється бажання про щось дізнатися, щось установити або забезпечити, чогось не допустити. Принаймні так мало би бути, якщо, звичайно, йдеться про розумну підставу для дій.

На підтвердження сказаного: «Для матері було важливим мати повний контроль над обома нами і знати не лише те, чим ми займаємося, у що вбрані, що їли на обід, а й про що ми думаємо, мріємо, чого сподіваємося і про що шкодуємо» (Наталка Сняданко). Тут метою контролю виявилося бажання дуже багато чого знати. А, скажімо, контроль за виконанням завдань дає змогу виявляти та своєчасно усувати недоліки в роботі.

Як наслідок, у мові вже усталилося й відповідне смислове пов’язання — «контроль з метою». Прикладами можуть слугувати речення: «Державна митна служба здійснює митний контроль з метою забезпечення додержання державними органами, підприємствами, посадовими особами, а також громадянами порядку переміщення через державний кордон товарів та інших предметів» (Ю. Битяк, «Адміністративне право України»); «Запроваджено більш жорсткий банківський контроль з метою виявлення сумнівних фінансових операцій» (Л. Чуніхіна, «Первинний фінансовий моніторинг»); «Контроль проводиться з метою оцінки ефективності навчального процесу на різних етапах» (Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. І. Сікорського).

Так само й в інших випадках. Навіщо потрібен контроль за сплатою податків? Аби з’ясувати, чи своєчасно та сповна їх сплачують. Яка мета контролю за утриманням будинків? Дізнатися, чи відповідно до вимог це роблять. Що покликаний забезпечити контроль за слововживанням? Виявити, чи належно й доречно мовні одиниці вживаються.

Тому чимось несосвітенним видаватимуться «контроль за повною чи своєчасною сплатою податків», «...за належним утриманням житла», «...за правильним слововживанням». Якщо наперед відомо, що податки сплачують своєчасно та в повному обсязі, будинки утримують як слід, а слова вживають безпомильно, то ніякі перевірки та нагляд просто не потрібні.

Водночас не зайвим буде зазначити, що можна контролювати (перевіряти) повноту та своєчасність, правильність чогось. Тому у вищенаведених випадках допустимими є ще й такі переплетення іменників: «контроль за повнотою чи своєчасністю сплати податків», «...за правильністю слововживання».

У цьому ж дусі мусимо розглядати й «контроль за цільовим витрачанням». Якщо заздалегідь визначено, що витрачання є саме цільовим, то яка необхідність у тому контролі?

Як бачимо, тут просто все перевернуто з ніг на голову. Адже розсудливість підказує, що мало би бути з точністю до навпаки — контроль за витрачанням аліментів, аби виявити, чи цільовим воно є, чи насправді гроші не використовують на інші потреби.

Разом з тим, на відміну від прикметників «повний», «своєчасний» та «правильний», від «цільовий» умоглядний іменник (на зразок «цільовість») не твориться. Тому прийом, застосований у попередніх випадках, використати не вдасться; хибним буде як сказати, так і написати «контроль за цільовістю витрачання».

Отже, убачається, що назву ст. 186 СК належало б видозмінити таким чином: «Контроль органу опіки та піклування за витрачанням аліментів». Крім того, годилося б переписати й перше речення цієї статті. Замість «Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування...» — «Контроль за витрачанням аліментів з метою з’ясування, чи цільовим воно є, орган опіки та піклування здійснює...».

 

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...