Мавринський Майдан

04.01.2019 | 14:40   Сергій Піддубний
переглядів: 266

На першому знімку сучасне святилище язичників в одній із південних країн. Воно збудоване за принципом древнього Мавринського Майдану, що розташовується біля села Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області (другий знімок). Щоправда, входи-виходи до нього орієнтувалися в інші сторони світу. Пропоную вашій увазі розповідь про цей Майдан із книги «Кому Боги відкрили свої таємниці».

Видатний дослідник древніх релігій Едуард Шуре зазначав: “Глибокий зв’язок єднав у давнину пророчість із сонячними культами, і цей зв’язок є золотим ключем усіх стародавніх містерій”.
Один із таких “ключів”, що зберігся в Україні, але залишається не вивченим, – Майдани. Яків Головацький (1-ша пол. ХІХ ст.) називав їх городищами. Велесова Книга (ІХ ст.), мабуть, саме ці споруди називає Стогнами: “Приходили за істиною на Стогни” [54 д. 7В]. Це місце, куди збирався на Віче чи сходку весь рід (поселення), і де, звичайно, було чимало всіляких емоцій та стогону, особливо зважаючи на те, що тут могли судити порушників усталених порядків, а також відбувалися різного роду обрядові дійства, в т. ч. прощання з покійниками.

Сучасне язичницьке святилище


Мавринський Майдан

Один з уцілілих на сьогодні майданів – Мавринський. Він знаходиться неподалік села Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області. Це земляна споруда еліпсовидної форми (55м х 64м), оточена високим валом. У напрямку на північний схід, захід і на південь у валу є карби-отвори, що, певно, служили за входи-виходи.
Від західного і північного-східного карбів, розходяться великі земляні вали-крила по чотири з обох сторін. Усередині споруди по центру – невеликий пагорб-майданчик видовженої правильної еліпсовидної форми з рівною пласкою поверхнею, а ближче до східного карбу – пагорб курганної форми.
Один із перших його дослідників Лариса Охотник стверджує, що “Мавринський майдан – це своєрідний храм, релігійно-культова споруда, оповита таємницею священних знань” [89].
Розташування входів у вигляді карбів із північно-східного боку, коли Сонце сходить у день літнього сонцестояння, і західного, говорить про те, що Майдан будували сповідники сонячних культів. По два зустрічних “крила” з того й іншого боку, збудовані у формі валів. Чи не від них, до речі, походить “крилас” – місце в церкві для духовних осіб з обох боків перед іконостасом?
“Крила” вказують, що з північно-східного боку знаходився вхід для жерця, цьому також підтвердження курганне підвищення з того самого боку – місце, звідки жрець проводив релігійні відправи. Західний вхід призначався для громади. Зайшовши всередину кола, люди розташовувалися на валах та біля підніжжя і слухали молитви. Третій карб на південній стороні валу. Тут немає “крил”, що наче загортають до себе, бо це місце для виходу громади та жерця після закінчення божої служби.
Походження слова “майдан” переважно шукають у тюркських мовах, де воно, нібито має такі значення: підвищення, відкрита місцевість, площа в лісі, місце виробництва деревного вугілля, дьогтю, поташу. Але наш славний земляк Володимир Даль, не посилаючись на жодні інші мови, теж чітко наводить подібні тлумачення. Водночас є в нього південне (тобто наше українське) значення цього слова: курган, давня могила. Він подає і слово “майда”, що означає велика ополонка на річці. “Майданище”, за тим же вченим, – це городище в лісі, тобто збудований населений пункт на місці вирубаного лісу. З цього можна зробити висновок, що “майда”: а/ – звільнене від льоду місце на річці, найочевидніше, для ловлі риби; б/ – звільнене від дерев, приховане в лісі місце для мешкання людей.
І як тут не звернути увагу на слово “гайдамаки”, що має ту саму основу, і теж стосується лісу. Ці волелюбні мужні люди, повстанці проти польського панування з’явилися в лісах саме там, де знаходиться найдавніше село-майдан – Майданецьке Тальнівського району Черкаської області. Село відоме всьому світові тим, що поблизу нього виявлено найбільше місто V чи ІV тис. до н. е. площею понад 300 гектарів. Учені підрахували, що в ньому мешкало від 15 до 20 тис. людей. Це місто також було збудоване у формі еліпса.
Очевидно, саме за його зразком, в пам’ять про свій духовний центр вихідці з цих місць, що розійшлися світом, будували оті Майдани-городища для своїх зібрань і духовних відправ.
banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...