ПРО КУЛЬТ КОНЯ, ЯМНИКІВ ТА СКІФІВ

24.05.2018 | 20:00   Руслан Трипільський
переглядів: 170

Одним з найцікавіших об'єктів, на думку Миколи Тупчієнка, що трапився в експедиційній практиці, стало святилище неподалік станції Помічна, точніше на території села Кирилівка Добровеличківського району. Тут було розкопано два кургани і в обох знайдені конструкції, пов'язані з якимось прадавнім культом. У більшому з них було виявлено два кола - велике і поруч маленьке, викладене відносно невеликим камінням. В центрі останнього - частково нахилений жертовник.

18 квітня, у Міжнародний день пам'яток та історичних місць, у відділі мистецтв ОУНБ ім. Чижевського відзначили 30-річчя археологічної пам'ятко-охоронної екс­педиції Кіровоградщини. Про її плідну, а часто важку роботу розповів незмінний очільник експедиції, кандидат історичних наук Микола Тупчієнко.

- У такому форматі вона виникла при Кіровоградському обласному кра­єзнавчому музеї, - зазначив він, - але потім успішно існувала і в системі ін­спекції, яку очолив Олексій Орлик, і в системі охоронної археологічної служби України, де вона перебуває і нині.

Щоправда, ще до створення озна­ченої експедиції, у 1987 році, Микола Тупчієнко на прохання відомого нау­ковця у цій сфері Нінель Михайлівни Бокій провів самостійні розкопки двох курганів на околиці міста. Наступного року в обласному краєзнавчому музеї виник сектор археології, який після за­кінчення КДУ ім. Шевченка очолив Ми­кола Тупчієнко.

Саме за його ініціативою і була ство­рена Кіровоградська охоронна архео­логічна експедиція на неповному розрахунку. Тобто насправді вона була на самофінансуванні. Зарплату отримував лише керівник сектору археології, який у польовий період автоматично пере­бирав на себе роль начальника експе­диції. Завдяки тому, що у той час вели­ся масштабні будівельні та зрошувальні роботи, замовників на проведення розкопок вистачало. На жаль, у період між 1994-м і 2010-м роком держава пе­рестала фінансувати будь-які роботи експедиції. Така ж ситуація спостеріга­ється і нині. Це повністю розв'язує руки «чорним археологам», які безжально нищать і грабують археологічні пам'ят­ки. Останній приклад - спроба погра­бування Нечаєвої могили, одного з най-

значніших скіфських курганів в Україні.

Одним з найцікавіших об'єктів, на думку Миколи Тупчієнка, що трапився в експедиційній практиці, стало святили­ще неподалік станції Помічна, точніше на території села Кирилівка Добровеличківського району. Тут було розкопа­но два кургани і в обох знайдені кон­струкції, пов'язані з якимось прадавнім культом.

У більшому з них було виявлено два кола - велике і поруч маленьке, викла­дене відносно невеликим камінням. В центрі останнього - частково нахиле­ний жертовник. Але ні кісток тварин, ні фрагментів кераміки не знайдено. Цей культ сповідували тут наприкінці третього - на початку другого тисячо­ліття до н. е. Але друге коло, на думку дослідника, пов'язане із другою поло­виною першого тисячоліття до н. е. Тут знайдено антропоморфні стели вагою до трьох з половиною тонн.

По сторонах світу стояло вісім вели­ких каменів. Частина з них була вко­пана «головою» вниз. На одній зі стел залишилися сліди просвердлювання. Отже, на той час мешканці цієї тери­торії вже свердлили, відколювали та перевозили сюди потрібні їм гранітні плити. У центрі святилища постійно го­ріло вогнище. У межах цього кола було знайдено три суто жіночі поховання Бабинської культури. А в самому цен­трі кургану - поховання коня, точніше ритуально похована частина лошати, що свідчить про культ коня. Відомо,

що у багатьох культурах кінь символіч­но пов'язаний із сонцем. Примітно, що трохи нижче цього комплексу знайдено скіфське поселення четвертого століт­тя до н. е. Тому у межах малого кола скіфи намагалися захоронити свого померлого. Але не змогли - наштовх­нулися на граніт і змушені були похо­вати свого одноплемінника не у камері поховання, а у вхідній ямі. Проте це поховання пограбували ще у давні часи самі ж скіфи.

Це та інші дослідження, проведені у половині районах нашої області, дають можливість науковцям стверджувати, що представники зрубної, ямної чи катакомбної культури були індоєвро­пейцями. Дехто з дослідників на основі знайдених решток кераміки вважає, що носії, зокрема, сабатинівської культури взяли участь у грандіозних міграціях на території Балканського півострова і Ма­лої Азії і, можливо, взяли участь у зни­щенні Хетської держави у 12 столітті до н. е. А якась частина з них в сукупності з іншими народами моря дійшла до Передньої Азії та увійшла в історію під назвою «філістимляни».

«Специфіка нашої охоронної експе­диції, - зазначив Микола Тупчієно, - по­лягає в тому, що ми проводимо лише охоронні розкопки. Я противник копати великі кургани, вважаю, що вони мо­жуть постояти. Адже технології у нас змінюються. Можливо, країна стане ба­гатшою. Можливо, ми зможемо згодом більше часу віддавати цій роботі. Тому потрібно розкопувати зараз те, що зни­кає. Сьогодні є курган 30-50 сантиме­трів, за кілька років його не буде, все розноситься плугами».

На жаль, дуже незначна частина фермерів розуміє необхідність і важли­вість таких розкопок. А такі, що їздять на іномарках з «блатними» номерами, поводяться, як «авторитети» у лихі дев'яності. Певно, і про них сказав сво­го часу Олександр Блок: «Да, скиф ы - м ы! Да, азиаты мы, с раскосыми и жадными очами!».

Під час зібрання з розповіддю з іс­торії спільної експедиції обласної стан­ції юних туристів та Миколи Тупчієнка виступила методист Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Лариса Гайда. А досвідчений археолог Валентин Собчук анонсував новий сайт «Центральноукраїнський пам'ятко-охоронний ресурс», що не­вдовзі з'явиться в Інтернет-мережі.

Руслан ТРИПІЛЬСЬКИЙ

«Народне слово», 26 квітня 2018 р.

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...