Ніхто не умудрився ще з дурня зробить мудреця, з негідника — гідного мужа

21.03.2018 | 20:12   Теогнід
переглядів: 293

Поета Теогніда (VІ ст. до н. е.), як і всіх стародавніх поетів, приписують давній Греції. Проте після уважного прочитання його елегій приходиш до однозначного висновку – жив він на українській землі. Якою мовою писав, на жаль, невідомо, бо, звісно, оригіналів його творів не збереглося. Своїми повчальними елегіями він переважно звертається до скита Кірна. Багато чого є важливим і для сучасного читача (Переклад А. Содомора).

Надто не клопочись, догідна пора — то найкраще

Людям для їхніх робіт. Хтось для чесноти, бува,

Пріє, та ось — уже й зиск на умі, якщо на людину

Злісне якесь божество блуд невідчепний нашле:

От і вважатиме добрим — лихе, а лихе дуже легко —

 

Добрим, а корисне щось — іменуватиме злим.

Ти наймиліший мені? Це не так. Не вказуй на мене:

Сам ти якимсь манівцем думки цієї дійшов.

Скарбу, Кірне, над той, що при чесній людині, —

сумління,

Хай би там як ти шукав, дітям не заповісти. 410

 

Скільки б ти друзів не мав — не гіршим од них буде,

Кірне, Той, невідступно за ким сила й розважність ідуть.

 

П’ю, але не аж так, щоб вино мене підштовхнуло

На необачність таку — скривдити словом тебе.

 

Жодного (хай би такого, як я) ніде не знаходжу

Вірного друга, який підступу й крихти б не мав.

 

Хочеш — потри об свинець і мене, як перевіряють

Золото — й слово моє ясність високу явить.

 

На не одне гідне осуду мушу ось так я дивитись —

Мовчки: на сили свої не покладаюсь уже. 420

 

У багатьох язик говіркий дверми не прикритий

Щільно: турбуються тим, що не із їхніх турбот.

А загалом же біді визирати зі сховку не варто:

Хай не вона, а добро світиться на видноті.

 

Для земнородних найкраще б на світ і не появлятись,

Краще б не бачити дня — сонця разючих промінь.

А як уже появивсь — хутчій за Аїдові брами,

Щоб під землі укриттям глибоко там залягти.

 

Легше людину зродить-згодувать, аніж розум

достойний

Вкласти у груди: ніхто ж не умудрився іще 430

З дурня зробить мудреця, з негідника — гідного мужа,

А якби змогу таку Асклепіадам дав бог —

Зцілювать розум людей од вад і згубних напастей —

Гарну оплату за труд мали б цілителі ті!

От якби думку створити хто міг і вкласти у груди —

Батько розумний тоді глупого сина б не мав,

Не наставляв би намарно його: хоч як напоумлюй, —

Як не навчай, а лихе — добрим тобі не зробить.

 

Геть нерозумним є той, хто тримається думки моєї,

Вслід їй іде, а своє — напризволяще лишив. 440

Повного щастя ні в кого нема; достойним лиш той є,

Хто, хай нелегко йому, — стерпить, на вид не подасть.

А слабодух — ні добра, ані зла не має одваги

З гідністю перенести. Різне вготовили нам,

Смертним, безсмертні боги, тому однаково мужньо,

Милі вони чи гіркі, мусим дари ті приймать.

 

(Уривок з книги «Теогнід. Елегії вигнанця», Львів, Піраміда, 2012).

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...