Євангеліє від Андрія (уривок з роману-есе)

10.10.2017 | 10:19   Сергій Піддубний
переглядів: 166

Ніде так не вміють перебріхувати, перекручувати і маніпулювати своїми підданими як у Хазарії. Мойсей, до всього, ще й створив для неї бога-себе, що надавав індульгенцію вбивати, грабувати і відбирати чуже. Він прямо говорив: “не треба перейматися завтрашнім, не думайте про себе, будьте покірні і терпеливі, нічого не шкодуйте для бога і він вас винагородить”. Для тих, хто не хотів терпіти, були уготовані катівні, для терплячих готувалися походи, в яких можна було насолодитися насильствами, грабунками і вбивствами, що видавалося тим самим Яхве-Мойсеєм за великий подвиг.

- Наступним на їх шляху був Рим…

Степан не стримався.

– Рим! На шляху до Києва? – вигукнув ошелешено.

– Так, на Ніпері. Ми тоді іншого Риму43 не знали, – спокійно відреагував Андрій Первозваний і продовжив:

– До Киє-града купці з Хазарії прибули за тиждень до дня Виласа. Поки купці займалися торгом, Мойсей із двома підданими ходив містом. Очі розбігалися – дивина на дивині, красота на красоті! Пагорби міста прикрашали дерев’яні різьблені палаци й будинки, пам’ятники і численні храни Богів!.. Нічого подібного і в снах не видів він.

Мойсей бачив школи, в яких дітей навчали писанню, читанню, рахунку, ведам і хліборобству. Бачив радісні служби в святилищах на честь Сварга, Дажбога, Перуна, Велеса… А те, що тут також вшановували Богиню Матір та всіх матерів ледь не завдало йому паралічу. Жінка у хазар була лише блудниця і розпусниця, вона не мала ніяких прав, навіть не згадувалася в їхньому родоводі.

Бачив він також отців родів та воєвод. Порівняно з ним – малорослим, кривим, з вузькооким і приплюснутим лицем – це були справжні боги: статні, високі, стрункі, широкоплечі і, наче, з мальованими обличчями.

Й пригадалося Мойсейові, як йому розповідали його лазутчики: Були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах . На мить і він себе відчув перед цими богатирями комахою. Мойсей також помітив косі і, як йому здалося, навіть насмішкуваті погляди своїх підданих, в яких читалося порівняння не на його користь.

Чоловіки та жінки в цій країні почувалися вільно, говорили на рівних зі своїми владиками. Ось де його купці набираються вільнодумства і частенько виявляють непокору, а деякі навіть оселилися у цих містах! Ось чого, як не в одному то іншому місці його держави виникали бучі з вимогами волі і прав. Он звідки все те зло! – аж кипіло в грудях Мойсея.

Вечорами, повертаючись до постоялого двору, головний хазарин бачив, як молодь готувалася до свята – танцювала, співала, тренувалася швидко бігати, вправно боротися, влучно стріляти з лука, спритно володіти списом і їздити верхи. Нічого подібного не було в його державі, де люди проводили своє життя переважно в постійному пошуку їжі, яким було мисливство та риболовля, в пиятиці, бійках та оргіях…

Мойсей затримався біля борців, мимоволі замилувавшись роздягнутими до пояса м’язистими красенями парубками. Боротьба тут точилася до сьомого поту – переможцем визнавався той, кому вдасться схопити противника за тулуб і відірвати його від землі…

 

Хазарські купці вигідно спродали свій товар, накупили місцевого краму й готові були взяти участь у величному святі отця Виласа – хлібодара та господаря. У цей день і свої, і чужі однаково раділи закінченню жнив й щедро пригощалися стравами та напоями, виставленими на столах і полянах. Однак Мойсей наказав купцям негайно повертатися додому. Проте перевізники через Ніпер у свято не працювали. Святкували і рибалки, послугами яких також можна було скористатися для переправи через річку. Лютий, мов сич, Мойсей послався на недугу і залишився на постоялому дворі, тоді як всі пішли подивитися на свято, щоб наїстися смачних страв й випити сурини. Він не міг бачити, як його ворог (яким він вже призначив для себе скитів) радіє і веселиться.

У цілоденному лежанні на постоялому дворі хазарський владика виробив план, як він буде діяти далі.

 

Вирушивши в дорогу додому, Мойсей вдавав, що нічого не сталося – як ніколи, він був веселим і привітним. А все тому, що він вже знав, з чого треба починати, щоб стати найбільшим у світі володарем.

Повернувшись у рідні панати44, Мойсей наказав своїм слугам вирізати всіх, з ким він ходив до Скитії, звинувативши їх у зраді. Він віддав слугам за це володіння купців, їхніх жінок та рабів, а гроші та золото забрав собі. Були знищені також інші підозрілі особи, в тому числі високого рангу. Їхнє місце зайняли ті самі слуги, які готові були беззаперечно виконувати будь-який наказ свого володаря.

Мойсей казав їм:

Я намісник Бога – ні Дажбог, ні Велес, ні саме Сонце не дасть вам того, що дам я. Будете мені вірою служити – отримаєте все: велику владу, великі міста і багаті землі з чисельними рабами. Я був у святій Гіпербореї, на святій горі, куди мене прикликав сам Яхве, бо я наймогутніший і наймудріший з усіх людей. Він зробив мене намісником на землі, вручивши заповіді, згідно якими ви, мої піддані, і все наше плем’я буде царювати над усім світом .

Підтвердити чи заперечити, де насправді був Мойсей, що він бачив і з ким зустрічався у недавньому поході, не було кому – всі його попутники були винищені.

Темні слуги й справді повірили, що він намісник Бога, бо з простих рабів в один день вони раптом стали полководцями й намісниками в заможних містах. Це зробити міг тільки сам Бог. Вони молилися на Мойсея і були на все готові заради нього.

Мойсей наполягав:

Молітеся Яхові, таке ім’я того, хто прикликав мене на свою гору і вручив мені вашу долю”. Ніхто не знав і досі не знає, що Мойсей cтворив це ім’я із Я Х В – Я Хазяїн Ваш. Тобто, Мойсей і Яхве одна й та сама особа: і цар, і бог. Він вигадував якихось праотців Ісаха (чи Ісаака) і Якова, але знову – то все був він: Ісах – справа наліво хасар , Яков – те саме Яхва . Він добре знав магію слова та значення символів і успішно користувався всілякими комбінаціями знаків та літер, щоб впливати на людей, що вперше чули те чи інше слово.

Яхве-Мойсей зосередив величезну владу в своїх руках. Він ретельно готував військо і через півтора року вже був готовий виступити проти Скитії. Його свита навіяла підданим, що з ними по-сусідству живуть дуже страшні люди, які їдять своїх дітей і можуть, мовляв, також з’їсти їхніх, якщо не зупинити їх. Постійно наголошувалося, що на великий хазарський народ покладена божественна місія – звільнити ту країну від нехороших людей і заселити своїм праведним людом…

Ніде так не вміють перебріхувати, перекручувати і маніпулювати своїми підданими як у Хазарії. Мойсей, до всього, ще й створив для неї бога-себе, що надавав індульгенцію вбивати, грабувати і відбирати чуже. Він прямо говорив: не треба перейматися завтрашнім, не думайте про себе, будьте покірні і терпеливі, нічого не шкодуйте для бога і він вас винагородить .

Для тих, хто не хотів терпіти, були уготовані катівні, для терплячих готувалися походи, в яких можна було насолодитися насильствами, грабунками і вбивствами, що видавалося тим самим Яхве-Мойсеєм за великий подвиг.

Те, на що він налаштовував своє плем’я, не піддається здоровому глузду.

– Яхве уподобав нас, тому впровадить нас до того Краю, який тече молоком та медом, – казав Мойсей. – Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо він хліб для нас! Бог Яхве приведе вас украй, який пообіцяв вам, поклявшись уцьому вашим прабатькам, у край звеликими ігарними містами, які ви не будували,з домами, повними всілякого добра, яке ви не нагромаджували, звиноградниками та садами, які ви не садили…

Для людей, що жили переважно в пересувних возах або примітивних спорудах з очерету та звіриних шкур це було щось неймовірне – прийти і поселитися в готові великі оселі…

– Ваш бог Яхве, – віщав Мойсей, – приведе вас украй, яким ви повинні володіти. Він прожене перед вами хіттеянина, русина, ханаанця, галатея, морянина,маліана та персіяна (бо перси також мешкали на тій землі).Ваш бог Яхве дасть їх увашу руку. Обов’язково знищітьїх.Не укладайте зними жодної угоди іне будьте до них прихильними.Не рідніться зними. Не видавайте своїх дочок за їхніх синів іне беріть їхніх дочок для своїх синів,бо вони відвернуть ваших синів від Яхови іті будуть служити іншим богам.Тоді Яхве спалахне гнівом ішвидко вигубить вас.Зробіть їм ось що: зруйнуйте їхні урви45, порозбивайте їхні жертовники,священні стовпи й колони,спаліть їхніх різьблених ідолів.Бо ви– святий народ для вашого бога Яхве. Яхве – ваш бог – вибрав вас з-посеред усіх інших народів на землі та зробив своїм народом, своєю особливоювласністю.

Мойсей боявся, щоб його піддані не прийняли кращих звичаїв і не увірували в інших богів, бо розумів, що він втратить їх.

– Ви богом обраний народ і ніхто інший, – наголошував він. – Яхве дасть всі народи увашу руку іраз за разом завдаватиме їм поразки, поки вони не будуть знищені.Він дасть вам їхніх царівіви зітрете їхні імена злиця землі.Бридьтеся тих у Краю, відчувайте до них відразу, бо вони мають бути знищені – від малого до великого… Хай ваша рука не дрогне і меч не випаде, якщо занесете його над немовлям…

 

У противагу світлій, добрій сонячній вірі скитських племен, Мойсей створював віру, що відповідала лише його розумінню і вподобанням, а все, що контрастувало з цим, він прирікав на нещадне знищення. Ніхто не мав права піддавати сумніву його вчення.

Таких, як Мойсей, – підлих, підступних і жорстоких володарів – наша скитсько-українська земля ніколи не народжувала і не народить. І таким не панувати на ній.

 

Мойсей повів стадо своїх волоцюг і вбивць на Кубань, Тамань і Крим, де вирішив, що там на нього чекає швидкий успіх. На той час цей регіон пережив чимало воєн та розорень, і скитська держава там лише почала приходити до тями. До того ж Мойсея манила перспектива володіти аж двома морями – Азійським і Синім, які ще називалися Маєтидою та Понтом Тевксинським. Моря ці були багаті не лише на рибу, а й на знамениті святилища, що стояли на їх островах та берегах. Також звідси відкривався шлях в інші заможні країни. А згодом, якщо вдасться, можна й спробувати завоювати Царську країну.

… В одному місті на хазарів чекала несподівана удача. Мойсеїв воєвода Калін, захопивши місто, взяв у полон тамтешнього воєводу. А вдалося взяти його тому, що під час штурму міста йому попали каменем в голову і він втратив свідомість. Інакше б він не дався в полон, бо скити-укри за краще воліли померти, аніж потрапити в рабство.

І от завойовники вирішили показати Мойсею, якого богатиря їм вдалося полонити. Бранцю зв’язали руки і приволокли до намета Мойсея. Мойсей наказав привести до тями полоненного і перед ним став на ноги могутній воїн скит, чи не на дві голови вище від кривого, пузатого й малорослого Мойсея. Полоненому отаману скитського міста, якого звали Гай, дали напитися води і він міг твердо стояти на ногах.

Мойсей наблизився до Гая, обійшов кругом нього, обдивився з ніг до голови і насмішкувато став перед ним:

– Ну ось, ти такий верлигень, такий сильний та бравий, а попався в руки нам, маленьким і непримітним… А знаєш чому?.. Бо ми хоч маленькі та хитриші від вас, розумніші і сильніші. Тепер ти в мене будеш конюшні чистити. Правда ми тобі перед тим виколимо очі, щоб не втік і щоб не бачив, з якої сторони підходити до коней, аби вони тобі копитами щоразу в лоб били… Але то вже інше, зате ти будеш жити і будеш радіти мисці юшки, яку тобі даватимуть за службу мені і моїм коням.

Мойсеєві служки голосно засміялися зі слів владики, а в грудях Гая закипіла така лють, що він рванув мотузки і так зацідив в груди Мойсея коліном, що той пролетів у свій намет і впав на скриню із награбованими скарбами. Вдарившись головою об ріжок, він одразу сконав. А Гай розкидав ошелешених охоронців, вискочив на свого коня, якого також привели сюди ті, хто його полонив, і накивав п'ятами.

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо об’єднатися навколо, ...

Бачення

  До цих електронних сторінок ми ...