ОДИНАДЦЯТЬ ОЧЕВИДНИХ ФАКТІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ВІДСУТНІСТЬ В АНТИЧНІЙ ІСТОРІЇ ДРЕВНІХ ГРЕКІВ

17.12.2016 | 08:40  
переглядів: 1884

Вважається, що столиця Греції місто Афіни засноване ще в ІІ тис. до н. е. і що його відвідував сам Геродот. Проте в своїх «Історіях» Геродот писав про Афіни, лише як про іонійське місто, а Іонія, за твердженням тих же греків, знаходилася в Азії – там, де нині живуть турки. Понад те, Геродот повідомляв: Афіни спалив Мардоній, “зрівнявши з землею все, що там ще залишилося від мурів, будинків і святилищ”. Звідси випливає інший висновок: так званий головний храм Афінського акрополя Парфенон не міг бути зведеним у V ст. до н. е., як заявляють греки.

А греків зменшиться.

Будуть вони на минуле своє дивитися та кивати головами.

Ілар Хоругин. Велесова Книга, д. 8/3

 

1. Космологічне божество Гея, що вважається Матір’ю всього живого на землі, називається давньогрецьким божеством. Проте серед тих, кого вона народила, перелічуються Понт (Чорне море), а не Егейське чи Середземне море, де знаходиться Греція, та “троє великих і могутніх синів”: Китта, Бриарей і Гієс. Китта – це засновник роду скитів (не випадково ж Геродот називає його маму Гею Богинею скитів). Бриарей – Бог північного вітру Борей, котрий дав мітичне ім’я річці Дніпро - Бористен…

 

2. Також сином Геї був найвродливіший і наймогутніший з поміж гігантів Антей. І саме його іменем названо країну Анія, яка розташовувалася на землях, що нині належать Україні. І саме від Анії-антів древня цивілізація отримала назву «АНТИЧНА».

 

3. Боги, які нібито започаткували світ і називаються „давньогрецькими”, чомусь не тлумачаться грецькою мовою. Виявляється „загальну назву „боги” дали світові пеласги, про що пише сам Батько історії Геродот. А пеласги, як стверджує Есхіл, мешкали на скитській (українській) землі. Тому, наприклад, ім’я найвідомішого з богів – Бога сонячного циклу й світла Аполлона (насправді, Апол Ола) легко тлумачиться українською мовою: Апол – той, що дає вогонь і світло–Опалун (опалювач); Ол – це Ор, Бог Отець.

 

4. Геракл називається персонажем давньогрецьких мітів, хоча в Геродотовому списку він теж скитський Бог, а не грецький. Понад те, Геракл був батьком володарів скитської землі Скита, Агатирса та Гелона. Клавдій Птоломей показував на території України аж три міста, названих на честь Геракла. А Гераклові Стовпи насправді стояли в центрі давньоукраїнської землі. Донині від них збереглися фундаменти на Дніпрі біля Хортиці.

 

5. Греки називають Геродота давньогрецьким істориком, але чомусь він не наводить жодної версії походження греків, а про походження роду скитів переповідає аж дві версії.

 

6. В своїх «Історіях» Геродот писав про гелонів, які мешкали на скитській землі, а греки, видозмінивши їхню назву на «еллінів», почали переконувати світ, що це є греки. Світ проковтнув цю брехню.

 

7. Вважається, що столиця Греції місто Афіни засноване ще в ІІ тис. до н. е. і що його відвідував сам Геродот. Проте в своїх «Історіях» Геродот писав про Афіни, лише як про іонійське місто, а Іонія, за твердженням тих же греків, знаходилася в Азії – там, де нині живуть турки. Понад те, Геродот повідомляв: Афіни спалив Мардоній, “зрівнявши з землею все, що там ще залишилося від мурів, будинків і святилищ”. Звідси випливає інший висновок: так званий головний храм Афінського акрополя Парфенон не міг бути зведеним у V ст. до н. е., як заявляють греки. Це споруда значно пізнішого часу. Як і їхні сучасні Афіни.

 

8. Видатного драматурга давнини Есхіла, як і Геродота, також називають грецьким. А між тим, і в його творах греки чи Греція не згадуються зовсім. Натомість, як свідчить п’єса “Прометей закутий”, він дуже добре був обізнаний з географією Скитії.

 

9. Ольвія називається найбільшою грецькою колонією в північному Причорномор’ї. Проте в написі на одному ольвійському пам'ятнику ІV ст. до н. е., що нині зберігається в Москві, серед п’яти племен, у яких був Господом Апол Ол, греки не згадуються зовсім. До всього, напис виконано не давньогрецькою, а давньоукраїнською мовою.

 

10. Греки – цей нібито «древній народ» – не згадуються не тільки Геродотом. Не згадує їх і «Старий завіт» – ні  серед синів Ноя, ні серед його онуків. 


11. Яскравий приклад того, як «створювалася» Древня Греція.

Різноманітні довідники розказують, що Іонія, яка нібито знаходилася на заході Малої Азії, – це давня грецька область, а сама Греція розташовувалася на півострові Пелопоннес, приблизно за 500 км через Егейське море. Однак Плутарх у розповіді про афінського царя Тесея писав, що Тесей поставив на Істмі “знаменитий стовп”, на якому з одного боку було написано: “Не тут Пелопоннес, тут Іонійський край”, а з іншої: “Ось де Пелопоннес, – Іонія не тут”. Страбон зауважував, що цей стовп був з боку Мегари. А Пліній Старший писав, що Мегара це попередня назва таврійського міста Гераклея-Херсонес. Тобто, насправді Пелопоннесом у давнину був Крим, Істмом – Перекопський перешийок, а Іонією – материкова частина землі, що сьогодні належить до Херсонської області.

І таким чином греки видали за своє не тільки чужі території, а й чужі міти, чужих богів, героїв, драматургів і т. д.

 

Підготовлено за книгами Сергія Піддубного: «Великий код України-Русі» і «Українська цивілізація. Ведія»

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо об’єднатися навколо, ...

Бачення

  До цих електронних сторінок ми ...