У Криму хвороба вже є, та невідома поки що її назва

26.05.2016 | 10:38   Ярина Світла
переглядів: 1188

Зустрілася із знайомою жінкою з Криму, питаю чи вона не помітила, що люди, які народились і жили в Криму, стали трохи дурні. Вона каже: «так, хвороба вже є, та ще невідома її назва». І тут я їй розповіла, як спостерігала за чоловіками, що вертались через 20-30 років з Афганістану. По поверненню вони пробували поселитись у місцях народження та продовжити життя і їм це не вдавалося. Один з них, Іван, переповів свою історію.

Казав, що в Афганістані дуже поширена чорна магія, йде зомбування жінок, дітей, родичів. Коли сім я зомбі переїхала до Росії, у жінки страшенно розболілася голова і почалася рвота, істерика. Тому їй першою випало повернутися в лоно своєї зомбі-релігії. Іванові також поміняли смертну кару на перехід до мусульманства-ісламу. Іван став ісламістом.

Іса – арабською мовою означає те саме що Ісус, а Ісус та Іса означає посланець або месія. Аллах (арабською мовою) те саме, що на івриті Елох. Елох означає гебрейскою мовою Бог. Аллах арабською – Бог. Всі українські християни - це юдеї українського походження. В США православне християнство називається правильно, відповідно до походження – юдо-християнство.

А тепер перейдемо до Криму. Крим з Новоросії поступово стане НовоХазарією, це після того як зазомбованих роботів виженуть з Криму. А цей процес вже триває.

Тепер опишемо сам процес із Криму та на Донеччині.

Кажуть, світло економлять. Коли було похолодання і населення почало вмикати обігрівачі, внаслідок перенапруги підприємства, магазини перевели на генератори, люди мусили працювати потім вночі, щоб виконати план. Спостерігається шалений тиск на працюючих – швидше, більше, за планом, краще за всіх… Дуже виснажені темпом роботи, не мають часу перепочити – все щось вимагають: звіти, документацію, плани…

На прийомі у лікаря більше часу медик витрачає на заповнення якихось документів, ніж на огляд пацієнта. Про лікарні – окремо: безкоштовне лікування – це вистояти в довгій черзі кілька днів, а потім отримати у квітні талончик на прийом лікаря у листопаді (жінка розповіла, що коли вона з дитиною (з отруєнням) прийшла до «безкоштовної» лікарні, їй сказали прийти з дитиною на прийом через два тижні. Тому з державних лікарень усі чергами йдуть до приватних, платять гроші, щоб швидше і якісніше отримати лікування. Стоматологія – безкоштовні пломби: так, безкоштовно пломбують зуби (цементна пломба, які раніше ставили, через місяць випадає).

Освіта: з 12-бальної системи оцінювання перейшла на 5-бальну, на лекціях московські «професори» навчали наших, як треба навчати дітей (начебто до них тут був суцільний застій). У школах заново «впроваджують» нові методики, звітують про нові досягнення (два кроки назад, один – вперед). Мої друзі дітям документи роблять на материковій Україні: паспорт, свідоцтво про освіту, вступатимуть діти теж в Україні.

Дуже багато чужаків у Сімферополі – з Росії (і в державних установах, і в освітніх закладах, і в медицині), кадрова заміна верхівки, поповнення населення. Квартири, кажуть, продати важко, а найбільше знімають для житла. При чому, виїжджати з Криму, залишивши квартиру без нагляду небезпечно – тому здають у найм (інакше можуть вселитися бозна-хто, і нічого не докажеш). У травневі свята, кажуть, бачили, як на площі Леніна приймали в піонери дітей, пов′язували червоні галстуки, дитячі візочки оформляли у вигляді танків, дітей наряджали у воєнну форму, плакати були на кшталт «1945 – можем повторить!».

Реакція на прапор України: донедавна, коли молодь фарбувала стовбури дерев жовто-синіми смугами, бабульки-пенсіонерки (такі завжди хворі і немічні) хапали відра з фарбою і люто перефарбовували дерева в триколор; якщо бачили вивішений прапор на балконі, лаялися, намагалися зірвати, били вікна (зараз, за законами РФ, можуть «пришити» сепаратизм і заарештувати, тому прапор та українську символіку тримають вдома). Історія від подруги: викликала сантехніка, коли молодий чоловік зайшов у квартиру, згадала, що в коридорі висить прапор, на стіні – тризуб… Він це помітив. Вона вже перелякалася, думала, як викручуватиметься, якщо обвинувачуватимуть у сепаратизмі… Раптом у сантехніка задзвонила мобілка – українська пісня «Океану Ельзи». Вона йому: «Гарна у Вас мелодія», він: «Гарний у Вас прапор». На серці стало легко.

У ліфтах вивішені інструкції, як діяти у разі підозрілої сепаратистської поведінки людини, номери телефонів, адреси, куди повідомляти. Підтримується загальна нервозність суспільства, напруженість у суспільстві провокує конфлікти та хвороби. В такому середовищі неможливо жити та розвиватися. У людей виникає гіпертонія – хвороба немочі. Зникає концентрація уваги, людина впадає в прострацію.

 

 

На Сході

Психіатр і з Дніпропетровська:

"Когда я увидела первого бойца, доставленного в больницу, я, доктор наук, почувствовала себя полной дурой: я не знала, что с ним. Не ранен, никаких повреждений. А на контакт не идет. Сидит и смотрит в точку...Я такого больного никогда не видела.... Я вспомнила все рассказы бабушки о войне. Подняла всю литературу второй мировой. И поняла, как выглядит контузия... С тех пор через больницу прошло 800 раненых... И мы за три месяца стали военной медициной, которой у нас не было. Эти мужчины попадали сюда и потому, что видели смерть друзей, на их глазах разрывало их в клочья... Мы лечили их и ходили во двор рыдать и курить, и друг друга лечить от невроза... Когда остановилось сердце первого раненого офицера, мы все застыли. Мать держалась сильнее, а отец, кадровый офицер, ходил из угла в угол и шептал: почему я прослужил в мире, а он погиб, почему... Надо было лечить отца... А потом пришла мать троих погибших на Востоке сыновей: «П омогите мне. Я похоронила троих, но пришел внук и сказал, что будет воевать.. Я не остановлю его... Но помогите мне, я не могу больше спать» . После контузии у ребят, которых лечила, состояние было лучше, чем когда они узнавали новости из аэропорта, откуда их привезли. Синдром военного времени передается детям через три поколения. Представьте, сколько можно потерять… Мы можем все пережить, кроме собственной смерти. И мы обязаны сейчас бросить все силы на то, чтобы эти поколения спасти...»

З війною у Донецьку та на території Лугандонії прихожани Московського патріархату стали нетерпимими до всього українського, особливо до мови.

Є така технологія, коли під час сповіді спеціально підготовлений спецслужбами священик накладає лямблію (енергоструктуру мертвого алкоголіка або допінг залежного уже покійника, вона ця лямблія живе і викачує енергію у носія її та навколишнього середовища, в перші чергу у членів сім `ї. Людина-носій відчуває постійну втому, немає бажання працювати, намагається прийняти горизонтальне положення аби поспати. Після сну наступає кріпатура все ниє або болить, відчувається втома. Така людина змушена пити кофе, пиво, горілку або таблетки. Спостерігаємо перехід українських громадян на масове пиття кави. Цей масовий психоз підтримується засобами масової інформації. Таким чином, носії лямблій тобто уривків душі допінг-залежних громадян тягнуться до випивки, до куріння, до брехні, до крадіжки та до ненависті до навколишніх. Причину пояснити не можуть. Все їх дратує. Ця психо-справа і ситуація називається нейрон-лінгвістичне програмування як у ісламських фундаменталістів. Тепер є християнські фундаменталісти від Московського Патріархату. Ними опікуються спецпідрозділи ФСБ.

Ці люди не скоро або зовсім не прийдуть в норму. Вони зомбі і ними керують їхні тренери, які приймали сповідь і накладали лямблію-програму. Це сучасна біда всього релігійного світу, де майстри магії намагаються приручити велику кількість населення на свою сторону. Це вже біораби. Раби божі від Московського патріархату. Йде тотальна війна проти України та українців.

 

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо об’єднатися навколо, ...

Бачення

  До цих електронних сторінок ми ...