Про царя Сварга

26.11.2019 | 12:09   Староруські перекази
переглядів: 153

І зібрав цар Райців своїх і сказав їм так: “Сім тисяч років ми звемося Оріями-Русами на землі нашій, і ніхто ще не міг здолати силу руську. Ви – Руси і Ставр-Руси, Росави й Боруси, ви – Руси й Гета-Руси, Могучари й Хоропи, знайте, що всі ви – Орії. І не забувайте землю свою Орійську, де біля гори Міри, біля гори Золотої ви всі були, як царі. І коли станете обирати собі царя, вибирайте наймудрішого й підкоряйтеся йому, й тоді будете Раями всі до єдиного. Не буде між вас ницого, не буде найгіршого, злісного, й тому ніхто не зрадить вас у час тяжкий”.

У старожитні часи жили наші Пра-пращури, а перед ними були ще найдавніші часи, такі старі, як Мати-Земля наша, що коли рукою її торкнешся, у порох розсипається. А перед тією сивою давниною була старовина така, від якої ледь помітний слід залишився.

У часи ті найпрадавніші був у наших Пращурів цар Сварг, і під його рукою ще тридцять царів було, і кожний був ім'ям Божим названий. І були ті царі Раями, Райцями чи Ораями, тому що тільки по Правді правили, а Правда раніш називалася Правою або Равою.

От одного разу сів Сварг у лодію й поплив на південь. Мало царств знайшов він на шляху й мало людей зустрів, а які були, ті тікали й у лісах ховались, а коли говорили що, то не можна було зрозуміти.

І так відплив цар Сварг шукати Єгипету – землі далекої, і тридцять років не було його в землі руській. А після тридцяти і трьох років повернувся цар і сказав, що знайшов він Єгипету землю, і що там було все не по Праві1. І що був він царем у землі тій, щоб навчити людей жити сімейно, щоб навчити їх зброю робити, землю орати й міряти, худобу розводити, тому що не знали вони нічого з того, про що Руси відали.

І зібрав цар Райців своїх і сказав їм так: “Сім тисяч років ми звемося Оріями-Русами на землі нашій, і ніхто ще не міг здолати силу руську. Ви – Руси і Ставр-Руси, Росави й Боруси, ви – Руси й Гета-Руси, Могучари й Хоропи2, знайте, що всі ви – Орії. І не забувайте землю свою Орійську, де біля гори Міри, біля гори Золотої ви всі були, як царі. І коли станете обирати собі царя, вибирайте наймудрішого й підкоряйтеся йому, й тоді будете Раями всі до єдиного. Не буде між вас ницого, не буде найгіршого, злісного, й тому ніхто не зрадить вас у час тяжкий”.

І після цього помер Сварг, а замість нього став інший Сварг-цар3. І жили Руси в Самарі4 тій, на землі своїй Могучарській5, Хоропській, на сімох ріках могутніх6 руських. Збиралися часто Роди разом судитися, збиралися Племена, щоб радитися. І старший у Роді був Рай-цар7, і кожний Русич мав його ім'я8. І якщо хто зачепить Русича, то цілий Рід ішов мстити за брата, тому що всі були Родичі. Усі вони міцно один за одного стояли та з усякого лиха виручали.


1 Права – тут Божі закони.
2 Перераховуються різні назви племен, що були руськими-орійськими.
3 Інший Сварг-цар – ймовірно, син попереднього царя Сварга.
4 Самара – певно, тут йдеться про якесь місто чи фортецю, що була при впадіні сучасної річки Самари в Дніпро, від якої і пішла назва річки.
5 Могучарська – земля, якою управляли могутні царі.
6 Хоропська, хоропи – горби, одна з давніх назв курганів.
7 Рай-цар – певно, справжнє ім’я іншого Сварга-царя.
8 Тобто, кожний називався за іменем засновника роду, мабуть, райцем або орійцем.

Взято з книги "Про Царицю Сіромаху, Макодун-царя, Гора-Богатиря та інші Сказання Захарихи" (Переклад, коментарі Сергія Піддубного).

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...