В Ізраїлі учень знайшов монету з написом руською мовою

Ізраїльський сайт «The times of Israel» опублікував цікаву новину, яка підтверджує доводи історика-краєзнавця Сергія Піддубного, які він наводить в книгах «Славетні предки українців», «Українська мова – мова вільних людей», «Великий код України-Русі», що в Азії, зокрема в древній Палестині, панувала руська мова і руське письмо: на знайденій монеті царя (василевса) Агріпи (І ст. н. е.), про яку йдеться в публікації, чітко видно напис руською абеткою «АГРІПА».

Віктор Полянецький

Потойбік берега

- Ні, бічо, не треба гинути, боротися треба, - наче долинув до нього голос Димура. Я ж воюю з Росією їхньою зброєю. А ти? - Я теж, як і ти, буду воювати… Як буде широкомасштабна війна… - Так війна вже давно йде. Якої ти це хочеш ?.. Землю одбирають… Людей вбивають… Ти ж воїн, десантник… На фронт… Давай до берега, бічо, до берега…

Осип Зінкевич

ПИТАННЯ НАЦІОНАЛІЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ САМВИДАВІ

Поняття націоналізму у різних сферах людей і у різних системах по-різному розуміють. Через це нам слід починати від дефініції цього поняття: як його розуміють західні теоретики й аналітики, як розуміють поза кордонами України і в колах руху опору в Україні. Націоналізм, згідно зі словником Вебстера, - це "лояльність і відданість своїй нації, почуття національної свідомості, яке підносить свою націю понад все інше і ставить головний наголос на розвиток власної культури й інтересів у противагу до інших націй чи понаднаціональних груп".

Людмила Шостацька

УКРАЇНСЬКІ ЕТЮДИ З ЖИТТЯ МІСТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Збірка складається з сімнадцяти публікацій, які були раніше представлені в різних виданнях. Перший текст – під назвою «СЛАВЕНЬ УКРАЇНИ». Кожен українець знайде тут для себе цікаву та корисну інформацію. Кожному народові притаманно прославляти у піснях свій народ, свою державу. У нашого народу – тема віковічного болю, боротьби за незалежність, гоніння за українськими символами ворогами нашої ідентичності. В суспільстві існує думка про зміну тексту нашого Гімну відповідно до запитів часу... Наш Гімн пройшов величезні випробування, автор книги точно передає відчуття тривожної боротьби за цей державний символ.

Сергій Піддубний

ІВАСИК-ТЕЛЕСИК – ВАСИЛЬКО ВЕЛЕСИК (Не казка)

Українські довідники дають таке визначення казці: “це розповідний народнопоетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил”. Все вірно, хоча варто було б додати також, що в багатьох випадках казки фіксують події, що відбувалися насправді, але через певні причини відповідними засобами та домислами приховують їх. В українській народній творчості таких прикладів чимало. Найкраще ілюструє це казка “Івасик-Телесик”.

Денис Красносілецький

Життєвий шлях та політичний поступ Якова Гольчевського 1894 – 1920 рр.

В статті здійснено аналіз початкового періоду життя та діяльності (1894–1920), політичних поглядів та переконань, борця за незалежність УНР, борця з більшовицькою владою, отамана Я. Гольчевського (Гальчевський, „Орел”, „Орлик”, Орлов, Орловський, Войнаровський; Правобережець, 1894–1943). Також звернуто увагу на використання істинного прізвища – „Гольчевський” замість уставлених рамок, спричинених плином часу та політичними обставинами.

Валерій Куфльовський

УКРАЇНСЬКА МОВА – МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ

Дослідник праукраїнської історії та мови, перекладач і коментатор Велесової Книги, автор книг «Великий код України-Русі», «Кому Боги відкрили свої таємниці», «Славетні предки українців», «Українська цивілізація. Ведія» Сергій Піддубний доводить своєю новою книгою, що в давнину наше письмо називалося «руським», а не «кирилицею». Наводить зразки української мови від ХVІ, VІІ і V ст. до н. е. Аргументовано відповідає на запитання, яка то була “одна мова та слова одні”, про що розповідає Біблія. Дуже корисною для читача може бути дослідження «Імена людей – імена богів», де дається українське тлумачення іменам, що ми носимо, та «Про що і про кого співали наші предки».

Віктор Радіонов

Правопис: знак м’якшення чи м’який знак?

«Покочуся, повалюся...» — приповідала Змія в українській народній казці «Івасик-Телесик». Схоже, те саме, якби вмів говорити, вже міг би сказати про себе й новий правопис. Події розгортаються стрімко: 22 травня 2019 р. Кабінет Міністрів України, перевищивши надані йому повноваження, затвердив свіжоспечені мовні правила; невдовзі на сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук доробок оприлюднили; тепер у видавництві «Наукова думка» він побачив світ. Стало очевидним, що зважати на думки переважної більшості носіїв української мови проштовхувачі сумнівних переінакшень просто не стали. Більше того, вони робити цього і не збиралися.

Степан Риндик

ОТАМАН ГРИГОР'ЇВ

Справжнє прізвище отамана Григор'ева — Серветник. Чому він назвав себе Григор'євим, не можу сказати. Можливо, що у волосних списках поруч прізвища "Серветник" стояло ще "Григор'ев", а може він сам зробив таку зміну. Народився Григор'їв у містечку Дунаївцях, у присілку Застав'я, на Поділлі, в Ушицькому повіті. Рік народження приблизно 1885-ий. Хресне ім'я Никифор, а в початковій школі ми називали його Кифою. Ім'я його батька — Олександер.

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...