Сергій Піддубний

Невідомі сторінки з історії села Таужне

Здавна прийнято вважати, що назву селу дали графи Потоцькі, і вона наче походить від німецького “таузенд” (тисяча), оскільки, нібито, стало тисячним селом у їх володіннях. Однак така версія викликає великий сумнів, бо не віриться, щоб гонорові польські магнати давали своїм володінням німецькі назви. Сумнівно також, щоб її прийняли не менш гонорові українці. Ганна Недзельська писала про іншу “тисячу” – 1000 висланих бунтарів на землі України. Трапилося це нібито при російській цариці німкені Катерині ІІ. Проте російський царат на той час не мав влади над цими землями, тому своїх бунтарів не міг сюди засилати...

Степан Риндик

ОТАМАН ГРИГОР'ЇВ

Справжнє прізвище отамана Григор'ева — Серветник. Чому він назвав себе Григор'євим, не можу сказати. Можливо, що у волосних списках поруч прізвища "Серветник" стояло ще "Григор'ев", а може він сам зробив таку зміну. Народився Григор'їв у містечку Дунаївцях, у присілку Застав'я, на Поділлі, в Ушицькому повіті. Рік народження приблизно 1885-ий. Хресне ім'я Никифор, а в початковій школі ми називали його Кифою. Ім'я його батька — Олександер.

Володимир Сергійчук

Антидержавний виступ більшовиків у Проскурові

Свідок проскурівської трагедії – підполковник Михайло Шадрин писав з цього приводу: ”Жиди, підготовляючи переворот, приєднали до повстання Проскурівську залогу, котра складалася з покликаних по мобілізації після повалення гетьмана бувших солдат розваленої російської армії, ще перейнятих духом революції грабіжництва, сваволі та мітингування. Натурально, що цей елемент, до остатку розложений жидами від того часу, як приєднався до повстання і позбувся своїх старшин, а з тим і решток дисципліни...

Староруські перекази

Про царя Сварга

І зібрав цар Райців своїх і сказав їм так: “Сім тисяч років ми звемося Оріями-Русами на землі нашій, і ніхто ще не міг здолати силу руську. Ви – Руси і Ставр-Руси, Росави й Боруси, ви – Руси й Гета-Руси, Могучари й Хоропи, знайте, що всі ви – Орії. І не забувайте землю свою Орійську, де біля гори Міри, біля гори Золотої ви всі були, як царі. І коли станете обирати собі царя, вибирайте наймудрішого й підкоряйтеся йому, й тоді будете Раями всі до єдиного. Не буде між вас ницого, не буде найгіршого, злісного, й тому ніхто не зрадить вас у час тяжкий”.

Сергій Піддубний

ПОРІВНЯЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

Московська мова кодує людину на негатив, вона “троянський кінь” в душах українців. Нічого подібного не знайти в українській мові на зразок російських перл: “бес-человечный”, “бес-сознательный”, “бес-совестный”, “бес-честный”? І коли попи московської церкви мову, яка “очеловечує” і робить “чесним” чорта, називають благодатнішою за всі інші, виникає справедливе запитання, а чи не є вони його посланцями?.. Мова – це результат розумової діяльності певної спільноти. Від неї залежить і психічний стан людини. “Язик” в значній мірі вплинув на те, про що писав відомий російський фізіолог, академік І. Павлов: “Должен высказать свой печальный взгляд на русского человека – он имеет такую слабую мозговую систему, что не способен воспринимать действительность как таковую…”

Юрій Земський

Микола Міхновський – наступник заповітів Т. Шевченка та творець модерної ідеї української державної незалежности

Микола Міхновський – один із небагатьох, хто ясно розумів усю облудність доктрини класової боротьби – відразу ж покинув ряди РУПу та заснував у 1903 р. Українську народну партію (УНП), із тим же гаслом – Самостійної України. Він переконував засобами партійної та публіцистичної діяльності, що українці не можуть іти в союзі разом із московськими революціонерами, бо останні не менше, аніж московські оборонці існуючого режиму (тобто на менше монархістів) хочуть нашого національного поневолення, хочуть українські інтереси підпорядкувати московським. Українська нація тільки тоді стане вільною, коли ми – українська інтелігенція – звільнимо насамперед свою думку з-під впливу чужинців – експлуататорів нашої нації.

Бібліотека імені Д. Брилінського
Валерій Куфльовський

Піонер літературного краєзнавства

Його літературна хода розпочалася першим дописом до Смотрицької районної газети 1936 року. Багатолітня творчість сількора знайшла місце на сторінках 25 українських і російсько-радянських газет та 8 журналів. Серед них варто би назвати: "На зміну", "Колгоспне життя", "За комунізм", "Прапор Ілліча", "Радянське Поділля", "Радянська освіта", "Молодь України", "Учительская газета", "Друг читача" та інші. За активну літературну творчість педагог і сількор Д.М. Брилінський дочекався дружнього шаржу:

Олег Ольжич

Українська історична свідомість

Великокняжий Київ крізь віки величі і руїни однаково дбає і прагне об'єднати під своєю рукою всі частини розірваного тіла нації і держави. І півтисячоліття пізніше однаково голосно кличуть і звуть ці частини, щоб він взяв їх під своє берло: «...істинниє з древніх віков землі і провінції наші сарматскіє козакорускіє, от Подоля і Волох до Смоленска долгіє і обширніє границі свої імущіє, а іменно Київскую, Галицкую, Львовскую, Хелмскую, Белзкую, Подолскую, Волинскую, Премискую, Мстиславскую, Витебскуюі Полоцкую» (з «Універсалу Хмельницького» у Величка).

Сергій Піддубний

У селі Шепилове на Голованівщині відкрито приватний Музей культури побуту

Відомий художник, педагог та громадський діяч зі Львова професор Валерій Марчак має неабиякий послужний список досягнень. Він створив низку вражаючих живописних і монументальних праць – чого варті, наприклад, його картина «Мати Берегиня», яка тримає на вишитому рушнику звичайну українську хату, що вивела в світ багатьох геніїв українського народу, та мозаїка на фасаді одного з корпусів Львівського медичного університету. Заснував Академію дизайну, написав унікальний посібник для майбутніх художників «Про малярство». Працюючи в інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Академія мистецтв), виховав сотні художників і дизайнерів…

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо! ...

Місія

  Ми пропонуємо ...

Бачення

  До цих ...