Сергій Піддубний

Чи був у VІІ столітті до нашої ери Ізраїль

У видавництві ФОП Стебеляк побачила світ книга С. Піддубного «Славетні предки українців». Це своєрідний відгук на заклик Юрія Липи, який писав: “Даймо нашої теплої крові, нашої радості і прихильності позичмо минулому, а вони всі оживуть і прийдуть нам на поміч, нашій волі до висловлення себе. Прийдуть як висловники найглибшого інстинкту нації”. Попри те, що в історичних джерелах багато подій і походів, назви місцевостей, імена дійових осіб перекручені та переінакшені, автор знаходить чимало фактів, які підтверджують правдиве походження достойників, місця їх діяльності та подвигів. З книжки постають особистості, що творили історію, постає могутній народ – народ-творець, народ-переможець і народ-сіяч із щонайменше тритисячолітньою історією.

Віктор Радіонов

Зробити Президентом, зробити Президента

Ну, так тоді це саме той, хто потрібен Україні. Адже ненависть до П. Порошенка дійшла найвищої межі, а тут названо ім’я визволителя з 5-літнього рабства. Він підніме з колін, переможе обридлого й осоружного, котрий ніяк не нажереться, тому чіпляється за владу та збирається вдаватися до підкупу й підтасовування. Отже, за Зе — це проти По. Шикуймося в один ряд! Удалі, умілі помахи язика в наш час — як помахи чарівної палички. Увесь потік невдоволення одних спрямовано в русло надій на іншого. А те, що сподівання в сонмища тих, хто дружно побіг віддати свій голос за «рятівника», часто-густо прямо протилежні, — сущі дрібниці. Сам він нічого такого не обіцяв. Не так зрозуміли? Зачарувалися? То хто ж вам винен?

Сергій Піддубний

Єзекіїль і Єгова (уривок)

"...якщо Ґоґа був наділений ізраїльтянами такими посмертними почестями і “стане для них за пам’ятку”, то, очевидно, цей чоловік був вартий того. Найімовірніше, навіть став прототипом Єгови – “Господа – мужа війни”, як називається він у Другій книзі Мойсея, розд. 15:3 (хіба важко було додати спереду якусь літеру і змінити третю?). Виходячи з цього, можемо також сміливо говорити і про те, що молитовний будинок юдеїв називається його іменем – сінагога, Сіни Гога... Чи є можливість встановити, а хто ж був Ґоґою? Гадаю, що так..."

Віктор Приходько

ПОВСТАННЯ ПРОТИ ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО

Пам'ять не донесла до нинішніх днів - що ж робилося у Кам'янці після протигетьманського перевороту. Оповідали лише, що губерніяльний староста Кисільов, без будь-яких затримок, - передав владу - папери та документи, - а на ранок, зібравши на автомобіль свої речі, разом з полковником - великоросом Потатуєвим, виїхав на Проскурів, до свого маєтку. Згідно з умовою, ніхто їм перешкод не робив.

Анатолій Бойко

ЗАПОРОЗЬКИЙ ЗИМІВНИК ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII СТОЛІТТЯ

Проблема історії запорозького козацтва знайшла широке відображення на сторінках наукових праць істориків як минулого, так і сьогодення. Але був час, коли крім книг В. Голобуцького, де викладалась офіційно дозволена версія давніх подій, нічого не можна було прочитати. Твори М. Грушевського, Д. Яворницького, М. Слабченка та інших видатних істориків, як і більшість документів, знаходилися в спецхранах за сімома замками.

Юрій Земський

Микола Гоголь – душа, розʼєднана надвоє (проблема українського малоросійства)

Про це писав Шевченко, пам’ятаєте його слова із алегоричної поеми “Великий льох” – “Цю ніч в Україні родяться близнята. Один буде, як той Гонта – катів катувати, А другий буде – катам помагати…” Ця ж пробема постає у творчості Лесі Українки, Івана Франка, Пантелеймона Куліша й багатьох інших. Але найсуттєвішим для нас є застереження Дмитра Донцова, який вкрай зрозуміло й вичерпно пояснив, чому явище малоросійства є загрозливим для України й українства. Уся природа московської душі виражається – у покорі насиллю...

Сергій Піддубний

Про те, хто відправлявся «моноксилами із Росі в Константинополь» та про інформаційні війни проти України

Однією із тих країн, що успішно засвоїли уроки Біблії, є Росія. Перебріхування історичних фактів, підміна понять, фальсифікація, привласнення собі чужих назв, досягнень та достойників стало запорукою її владарювання на великій частині світу, над десятками племенами Азії та Європи. Як це робилося, покажемо на прикладі трактату візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією». Свій історично-географічний твір з описом народностей і сусідів Візантійської імперії імператор Костянтин написав між 948 і 952 роками в настанову своєму спадкоємцю Роману II. Є в ньому і про давньоукраїнські міста...

Адріан Михальчишин

"Правда в дєло нє годітся…"

Історію творять люди, їх діла, деколи їх ідеї... І люди про неї пишуть – творять її вже в написаному вигляді. Але як правдива відрізняється від офіційної! Скажімо, якби нам подали суб'єктивний погляд учасників і сучасників тих подій, це можна було б "проковтнути" і зробити свій власний висновок. Але проблема (і світова) з історією, що всі брешуть. І учасники, і історики. З різних причин. Одні, щоб вибілити себе і виглядати мужами честі та інших цнот. Другі – щоб банально на цьому заробляти. А треті – щоб народи не знали правди.

Петро Маліш

Проскурівський кат Барон-Браун

До відома читачів: страчували репресованих після рішення «трійки» лише в трьох містах — Кам’янці-Подільському (Льовкін), Проскурові (Браун), Шепетівці (Гришко). Усі вони - жиди, віддані сталінському режиму, нещадні кати нашого подільського краю. Це з їхньої вини щодня арештовувалися невинні люди «заради кількості». Це на їхній совісті кров мертвих і сльози дружин та дітей...

Всі статті

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!