Олександр Соколов

КРОВ’Ю, ВОГНЕМ І ЗАЛІЗОМ

У видавництві ФОП О. М. Стебеляк щойно побачив світ роман російського письменника Олександра Соколова (1840-1913 рр.) «Кров’ю, вогнем і залізом». Це захоплююча розповідь про драматичні події в Україні одразу після смерті Богдана Хмельницького, про боротьбу за гетьманську булаву і намагання Івана Виговського вирвати Україну з московських пазурів. Твір доволі повчальний для сучасних політиків та їх прихильників, оскільки описана в ньому політична та міжнародна ситуація України дуже подібна до сьогоднішньої. На широкий загал виходить вперше. Пропонуємо вашій увазі уривок з роману.

Наталя Полонська-Василенко

ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (уривки з "Історія України")

Вночі проти 20 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради голова Центральної Ради М. Грушевський проголосив 3-ій Універсал, що його уклали українські соціял-демократичні та соціял-революційні фракції… 3-ій Універсал проголосив також свободу совісти, слова, друку, зборів, професійних спілок, мови. Але в ньому були суперечності: широко окресливши Україну, як незалежну державу, 3-ій Універсал залишав федеративний зв'язок із Росією, що як держава, вже не існувала. Це не перешкоджало М. Грушевському писати, у «Народній Волі», що Україна повинна рятувати цілість і єдність Росії

Іван Ющук

Відкритий лист Голові Комітету ВРУ з питань культури і духовності,Першому заступнику голови Комітету ВРУ з питань освіти і науки, Віце-прем’єр-міністрові України

Подальше дослідження показало, що це не «Велесову книгу» сфальшовано, це сфальшовано історію України. Сфальшована історія позбавила українців почуття гордості за правдиве історичне минуле власного народу, понизила до небезпечного рівня почуття власної гідності, а це те, що й потрібно колонізаторам.

Ярослав Оріон

Якщо комусь якась річ не мила, то він називає її “підробкою”

Але науковці історики, лінгвісти, як це часто буває з новизною, поставились негативно, а особливо Москва, для якої Влес Книга – це дуже загрозлива річ. Українські вчені ллють воду на млин Москви своєю байдужістю до Влес Книги і промине ще багато часу й зусиль, заки цей новоздобутий твір знайде собі належну оцінку й загальне визнання серед нас. Якщо комусь якась річ не мила, то він називає її “підробкою”.

Сергій Піддубний

ОУНІВСЬКА ВІДДАНІСТЬ

На 92 році життя помер великий патріот України, неймовірно сильна, працелюбна, талановита особистість, життєлюб і оптиміст, чуйний чоловік і турботливий батько Володимир Караташ. До 90 років займався бджільництвом, до 91-го писав книги-спомини, до останнього переживав за долю України і підтримував тих, хто втратив віру і силу духу словами І. Франка: "Чи побіди довго ждати? Ждати довго!" То й не жди ж! Нині вчися побіждати, Завтра певно побідиш". Більше про нього читайте в інтерв'ю, відповіді на питання якого він писав власною рукою.

Христина Потапенко

Мовний націоналізм та його роль у збереженні державності

Вивчити мову, звичайно, важче, ніж одягти вишиванку, проте, це набагато дієвіший спосіб зберегти національну самобутність, оскільки вишиванку набагато легше здерти з тіла, ніж мову видерти з душі. В жодному разі не хочу применшити ролі культурного націоналізму, який, зокрема проявляється в національному одязі, традиціях та обрядах, але перше все ж має бути мовний націоналізм, а уже разом з ним і культурний, який в аксіологічному вимірі втрачає свою вагу без першого.

Сергій Піддубний

Євангеліє від Андрія (уривок з роману-есе)

Ніде так не вміють перебріхувати, перекручувати і маніпулювати своїми підданими як у Хазарії. Мойсей, до всього, ще й створив для неї бога-себе, що надавав індульгенцію вбивати, грабувати і відбирати чуже. Він прямо говорив: “не треба перейматися завтрашнім, не думайте про себе, будьте покірні і терпеливі, нічого не шкодуйте для бога і він вас винагородить”. Для тих, хто не хотів терпіти, були уготовані катівні, для терплячих готувалися походи, в яких можна було насолодитися насильствами, грабунками і вбивствами, що видавалося тим самим Яхве-Мойсеєм за великий подвиг.

Михайло ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО

Махно застрелив Григор’єва

"Батько" не любив конкурентів, й коли Каменєв в імені совітської влади оголосив зраду революції отаманом Григор'євим (телеграма "Каменеві від 5.19 ч. 272 на ймення "батька" Махна), Махно це використав і на з'їзді революційної повстанчої армії (27 липня 1919 р. в селі Сентове, Олександрівського повіту) в товаристві Чубенка - на очах всього з'їзду застрелив Григор'єва… Під упливом українських домагань восени 1919 р. Махно був примушеній увійти в переговори з головним командуванням УНР, а під час походу на Київщину координував свою діяльність з українськими військами.

Олег Гринів

КОШТОВНОСТІ МАТЕРИНСЬКОЇ МОВИ

Переваги нашої мови порівняно з московською О.Різників демонструє на прикладі «чудової форми – БУДЬМО!», згадує, що ще вітчизняний академік Агатангел Кримський, знавець більше 90 мов, звертав увагу на цю українську перлинку. Московський говір використовує такі форми, як «возьмемте», «почитаемте», «скажемте», «едемте». Інакше кажучи, форма першої особи множини наказового способу утворюється приєднанням закінчення другої особи множини. Треба зазначити, що за часів компартійного тоталітарного режиму, коли нашу мову прискорено наближали до московської, подібну форму використовували деякі малоросійські письмаки.

Всі статті

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!