Володимир Білінський

ВЕЛИКІ ВОЇНИ УКРАЇНИ (XX СТОЛІТТЯ)

Україна може гордитися своїми славетними синами, які брали до рук зброю у різні віки та захищали її честь. Про великих українських воїнів XX століття хочеться замовити слово тому, що більшу частину минулих сто років ми були бездержавною нацією, але навіть за таких умов народ зумів породити славних звитяжців. Певна річ, про усіх ми розповісти не зможемо, тому наперед прошу вибачення в тих, кого не згадаю. Але, на моє тверде пере¬конання, всі ті, про кого скажу тепле, добре слово — гідні люди, тож маємо схилити перед ними свої голови.

Петро Потічний

УПА ТА НІМЕЦЬКА АДМІНІСТРАЦІЯ

У другій світовій війні брала участь величезна кількість українців. Вони воювали в лавах радянської Червоної Армії, польської армії, а після 1939 року — польської армії у вигнанні, в чехословацьких збройних підрозділах у вигнанні (і на Сході, і на Заході), в румунській, угорській, канадській та американській арміях, в німецьких збройних силах, в різних підпільних рухах на Балканах, у французькому підпіллі і, нарешті, в Українській Повстанській Армії. Хоча історіографія подій в Україні під час другої світової війни досить повна, боротьба українців проти нацистів у 1941—1944 роках далеко не повністю задокументована й зрозуміла.

Віталій Юрченко

У ПОВСТАНЧОМУ ВОГНІ

Розсердилися на нас комуністи. Кругом Галочого скупчили силу. Раз полізли й усередину. Нас було мало, тому віддали “Січ” на поталу червоним “бусурменам”. За це віддячили. Наскочили на станцію Голованівське: броньовик знищили, прислугу й машинерію, зсип-пункт (зсипний пункт зерна) спалили. Було нам того дня роботи. Добиралися до Воловика, щоб отаборитися на ніч. Розвідка донесла, що з Грузької на Вербову їде “отряд”.

Яромир Просвітлений

ЧИ Є УКРАЇНЦІ ЗРАДНИКАМИ?

Ізраїльтянин володіє в першу чергу івритом і лише в другу чергу іншими мовами, коли цього вимагає справа. В ізраїльській армії домінує принцип «вбий першим зрадника, а ворога залиш на потім». Де ви бачили щоби ізраїльські матері ходили мітингувати за звільнення від військової служби діточок? В Ізраїлі держчиновники не відмазують своїх дітей від служби у війську.

Леонід Климчук

Термоядерна Орда винародовлених

Слову «винародовити» не знайшлося місця в радянському 11-ти томному академічному Словнику української мови 1970-80 років видання, бо самоцензура тодішніх «малоросійських» вчених філологів в Україні не допустила зарахування цього слова до загальновживаної лексики. Хоча воно ще у 1907 році вже було в 4-томному Словнику Бориса Грінченка, де тлумачилося як «денаціоналізувати, позбавити національності», тобто позбавлення народу самоодержавлення.

Микита Шаповал про національне відродження та державність

В іншій статті він гостро полемізує з М. Горьким, котрий в "Украинской Жизни" (1912, № 9) висловив від імені російської інтелігенції концепцію російської державності, яка ґрунтувалася на догмі "триєдиного" руського народу, що передбачала його політичне й культурне "єдинство". Така постановка питання, на думку М. Шаповала, не припускала існування української національної культури. Звертаючись до демократичної російської інтелігенції, М. Шаповал писав, що "ми утворюємо українську національну культуру", а "трієдина суть - це колода на шляху нашого поступу", і закликав: "Прийдіть і своїми руками виполіть бур'ян, засіяний на наших степах трієдиною сіялкою, признайте у нас "возможности" і не шкодьте зростові національної української культури і ми заключимо з вами вічний мир і згоду для праці на вселюдську культуру і планетарну єдність".

Дмитро Соловей

ПОВСТАНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В УСРР (Уривки)

За ці бо роки большевикам пощастило ліквідувати зовнішні фронти (з Польщею, Врангелем тощо), і в наслідок цього збільшити й зміцнити свій окупаційний (особливо ж поліційний та військовий) апарат на Україні, з одного боку, і з другого — в нещадній боротьбі встигнути вже знищити багато тисяч активних опозиційних та повстанських елементів, а також виявити й одібрати у людности майже всю військову зброю, яку було принесено вояками-українцями додому переважно під час розвалу й ліквідації в 1917-1918 рр. російського проти німецького фронту.

Володимир Борисів

МИ ЩЕ ПРИЙДЕМО У ВАШЕ ЖИТТЯ… (ПРО АНТИНАЦИСТСЬКИЙ РУХ НА ЛЕТИЧІВЩИНІ)

Проводом ОУН (Бандери) перед початком радянсько-німецької війни було сформовано 4 похідні групи, у яких, за різними даними, було зосереджено від 3 до 5 тис. молодих, освічених, підготовлених до організаційної та підпільної роботи бійців. На нараді керівників цих структур у Львові 9 липня 1941 р. перед ними було поставлено завдання: організовувати на покинутих Червоною армією територіях українське громадське і культурницьке життя, вести роз’яснювальну роботу щодо будівництва незалежної Української держави, створювати умови для формування підпільних осередків ОУН, готувати кадри для збройної боротьби, вести антинімецьку й антибільшовицьку пропаганду і т. д., і т. п..

Надія Миронець

Жінки в Українській Центральній Раді

Яскравою сторінкою історії жіночого руху в Україні є боротьба за національну державу в 1917-21 роках, зокрема участь жінок у роботі Центральної Ради та створених нею установ. Серед членів Центральної Ради - такі імена представниць освіченого жіноцтва: Л. Старицька-Черняхівська, М. Грушевська, С. Русова, 3. Мірна, М. Ішуніна, В. О'Коннор-Вілінська, Л. Яновська, С. Любинська, О. Пащенко, В. Нечаївська, Н. Захарченко, О. Клер, М. Лисиченко, Ю. Шевченко, О. Андрієвська.

Всі статті

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!