Сергій Єсюнін

ПРОСКУРІВ У РОКИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1920 РОКІВ

Українська національно-демократична революція 1917-1920 років цікава для істориків не лише в її проявах у масштабах держави, але й на регіональному рівні. Розглянемо події, що відбувались у названі роки в одному із повітових центрів Поділля — місті Проскурові. Напередодні подій 1917 р. Проскурів мав 40 тисяч населення (з них 51,5% - іудеї, 27,6% - православні, 19,9% - католики)...

Сергій Піддубний

Ідеологія державності та перемог за Велесовою Книгою

Щоб знищити націю ворог перш за все прагне посіяти відразу до рідних Богів, Отців, лідерів. Робиться це за допомогою різноманітних засобів пропаганди, підкуплених агентів, монахів, священиків тощо. Історія України повна прикладів, як вороги обмовляли, дискредитували наших достойників. Оббріхували і опоганювали Святослава Хороброго, Володимира Великого, Мазепу… Так було до них і після них. “Той, хто хоче іншого вразити, рече зле, а нерозумний не бореться проти цього; а тоді й інший говорить те саме”...

І. О. Кресіна

СВІДОМІСТЬ І ВОЛЯ — ОСНОВА НАЦІЇ

Нині, коли український народ гостро відчув цю тісну діалектику національно-державного та суспільного аспектів свого життя, коли більшості громадян Української держави вже не треба доводити, що без захисту національних інтересів, високої національної свідомості як провідників, так і нації у цілому соціальні проблеми залишаться невирішеними, ці слова мають стати не лише констатацією повторюваності історії, не тільки визнанням спадковості в Україні одвічного тандему національного й соціального, а й могутнім імперативом суспільного чину, рішучих, вольових зусиль нації.

Сергій Піддубний

Значення Велесової Книги

Готується третє видання книги «Велесова Книга – веди України-Русі». На прохання читачів буде збільшено шрифт тексту Велесової Книги, також додається три нових коментарі та низка артефактів, які підсилюють докази автентичності Книги. Прикрасять видання і низка ілюстрацій художника Дмитра Короля з Кременчука.

Володимир Сергійчук

Трагедія двох народів, а урок для всіх сущих

Коли навесні 1917 року солдати Волинського полку в Петрограді зініціювали під синьо-жовтим прапором Лютневу демократичну революцію, то українство озвалося на цей почин багатотисячними маніфестаціями в усіх куточках Російської імперії. Відомий єврейський діяч Соломон Гольдельман, визнавав, що тоді "росіяни в Петрограді, а жиди в Києві не вірили своїм очам, просто не могли повірити, що справді існує велика нація, що її люди звуться українцями, і велика країна, яка має назву Україна"

Віктор Радіонов

Моральні авторитети: дуті та самозвані

Під час перегонів чи то сам В. Зеленський, чи то хтось із його гурту заявив про необхідність «винести мову за дужки». Я ж у своїх міркуваннях вирішив «винести за дужки» самого В. Зеленського, як і його поплічників та їхніх виборців. Оцінімо, що являв собою протилежний табір! Можливо, це дасть змогу незашореним зрозуміти, чому поразка стала такою розгромною… Якщо переінакшити відомий вислів В. Леніна, кожна влада лише тоді чого-небудь варта, коли вона вміє захищатися;

Роман Коваль

Тобі, мій краю дорогий, складаю я свою присягу

На початку 1917 року широкого розмаху набула українізація частин російської армії. Активну участь у ній взяв і Петро Болбочан. Він сформував 1-й Укра¬їнський республіканський піший полку складі 5000 вояків. Болбочан планував українізувати весь 5-й армійський корпус, але ця ідея луснула. Більше того, москалі спробували знищити 1-й Український полк. Болбочан відповів рішуче — арештував Солдатський комітет 5-го корпусу, обеззброїв частину вороже налаштованих солдатів і старшин.

На знімку. Михайло Середа, автор споминів про Семесенка
Роман Коваль

Війна на сльози не вдаряє

"Війна на сльози не вдаряє, методи її назавше виключають і серце, і жалі, і сльози. Большевики стали на правдивий шлях, коли оголосили свій терор, якого ще не зазнавали люди на білому світі. Або, або... Большевицькі методи у нашій боротьбі єдині і для нас, для нашої перемоги. Просякнутий такою вірою, я, признаюсь, наказав вирізати місцевих Жидів дощенту. Я мав цим терором попередити все жидівське населення України, що їх теж чекає ця недоля, наколи вони не кинуть своєї праці в рядах наших ворогів. Цим актом я мав вплинути і на Петлюру, який намагався і ворога подолати, і не пошкодити його здоров'ю".

Віктор Радіонов

Уряд, філологи і правопис як справа свідомих громадян

Якщо нововведення таки дістануть право на життя, то як непридатні доведеться викинути на смітник теперішні словники, довідники, підручники й посібники з мови. З ними вже не можна буде звірятися. Те саме стосується й різноманітних комп’ютерних програм перевірки на правильність. Усі враз стануть «недописьменними». Чи підраховував хтось, скільки потрібно виділити коштів на нові книжки, на перенавчання? Хто платитиме за пусте честолюбство й непогамовну затятість далеких від життя осіб?

Всі статті

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!