Матвій Стахів

ОБ'ЄДНАННЯ УНРЕСПУБЛІКИ Й ЗУНРЕСПУБЛІКИ В СОБОРНЕ ТІЛО

Першим і основним актом соборности є договір, укладений і підписаний у Хвастові дня 1 грудня 1918 року. Текст цього договору такий: «В імені Української Народної Республіки Директорія — Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець і Панас Андрієвський і іменем Західньо-Української Народної Республіки д-р Льонґин Цегельський і д-р Дмитро Левицький, як повновласники Української Національної Ради і Державного Секрєтаріяту, заявляють:

Валерій Куфльовський

ПРО ГЕРОЇВ ТА ЛЕГІОНЕРІВ У МІСТІ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

В історико-довідковому виданні «Вулиці Хмельницького» іменитий історик із міста Богдана Хмельницького Сергій Єсюнін робить наступний, другий крок у своїх дослідженнях міської забудови, забудови та ідеології вулиць, провулків, площ, скверів, закладів, підприємств та організацій. Демонструє поступовий ріст міста в топографії та у свідомості його мешканців, й розбудовує біографічну міську хронологію. Окрема вступна біографічна стаття «Історія розбудови міста» вводить читача до історичного минулого, яке фігурує поряд із сучасним дійством.

Анатолій Паньков, Василь Берладяну-Бирладник

Христос

Аватаром Сварога є Христос, який зійшов на землю. Перське horsed — hrs перекладається як Сонце [229], тобто Христос є Самим Хорсом. За чотири роки до розвалу СРСР відома радянська дослідниця раннього християнства Іри¬на Свєнцицька, спираючись на багатий історичний матеріал, не лише визнала історичність Христа, але й заперечила Його єврейське походження, а також етнічну приналежність галілеян до євреїв і вказа¬ла на те, що галілеяни зазнавали політичних і релігійних утисків не тільки з боку римлян, але й і з боку євреїв [230]. Значно раніше, у 1903 році, австрійський психолог Отто Вейнінгер заперечив зв’язок християнства з юдаїзмом: християнство — релігія не семітів, а індоєвропейців [231].

Сергій Піддубний

ВІН ВРЯТУВАВ СЕЛО ВІД ГОЛОДОМОРУ

В 1932 році 7 серпня сталінський уряд прийняв сумнозвісну постанову про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперацій та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності, за якою крадіжка державного колгоспного майна каралась розстрілом, а при наявності пом'якшувальних обставин – тюремним ув'язненям строком не менше 10 років. У народі ця постанова отримала назву “закон про п’ять колосків”, бо за п’ять колосків підібраних на полі, людина вважалася злочинцем і могла отримати щонайменше 5 років тюрми.

Віктор Брехуненко

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЧИ ЯЛОВІСТЬ УКРАЇНСЬКИМ КОШТОМ

Поспішно написаний підручник має кричущі концептуальні та методичні вади, а ще гірше прямі ознаки використання маніпулятивних технологій. Усе це зводить нанівець позитивні знахідки авторів, бо сформує в учнів як спотворені уявлення про ходу і дух української історії 1914-1945 рр., так і хибні ціннісні орієнтири. Учень після цього підручника вийде зі школи, на жаль, без осьових переконань, зате з почуттям ущербності українського світу, зі зневагою до борців за незалежність, без відповідей на гострі питання та звинувачення, які він чує від наших сусідів.

Дмитро Донцов

Мати Лесі Українки (Олена Пчілка)

І всюди в ті проблеми вносила письменниця свою питому ноту. Ось іде мова про душі, вихолоджені порожнечею зросійщеної офіційної Церкви... І Пчілка не стільки переймається тривогою і сумнівами тих душ, як малює протест фанатиків духа, шукачів нової правди. Ось виступає проти чужої культури! Але не за те, що вона «панська», а за те, що чужа і замало панська! Культурі російській, культурі Пушкіна поклонялися, як Ідолу, її земляки. Для неї се була «отруя» («За правдою»). У передових представниках тої літератури бачила вона не наших духових провідників, а тільки «російську розволокість і млявість думки».

Микола Воротиленко

Походження московської мови

В. Ключевський писав, що в 16-18 століттях 57% московської провідної верстви було татарського походження, тому їм була чужа українська мова, куль¬тура, традиції. З цієї причини, московські правителі, пішли на культурний та мовний розрив з Києвом. Єдине, що їм було потрібне це спадщина Київської Русі та її славна історія, для того щоб оправдовувати свої загарбницькі походи під виглядом об'єднання слов'янських земель, та продовжувати ідеї Орди, але тепер вже під назвою Московія а пізніше Росія.

Віктор РАДІОНОВ

Правопис: правда, домисли та безсоромна брехня

Здавалося б, є різні погляди на майбутнє головного закону мови, доводи «за» і «проти», спростування й заперечення. Чому б не розпочати плодотворне обговорення, пошук спільного знаменника? Адже загальновідомим є вислів: «У спорі народжується істина». Проте такий перебіг подій можливий у разі поваги до співрозмовників, прагнення знайти точки дотику. Коли ж панує суто більшовицька нетерпимість до іншої думки, противники в спорі наперед оголошуються радяністами й совками, про народження істини годі й мріяти. До слова, «совок» у зневажливому значенні — це скорочення від «совєтський окупант».

Богдан Богослов

Сіонізм проти українців (Окремі розділи)

Після того, як юдеї захоплять сусідні з Палестиною країни, вони згадають, що є нащадками хозарів, які певний час (не має значення, що дуже короткий і давно) володіли Північним Кавказом, Україною (немає значення, що невеликою Східною частиною), що їм платили данину фіно-мадярські племена, сучасні москвини. Нехай читачу це не здається божевільною фантазією. Сто років тому не меншою утопією було створення жидівської держави в Палестині. Тепер їхні плани сягають значно більшого.

Всі статті

banner2.gif

Минувшина

Вітаємо!

Це не сайт для стурбованих політикою чи економікою.

Ми запрошуємо гуртуватися на цих сторінках людей, які мислять набагато глибшими категоріями, аніж постмодерними суспільними надбудовами.

Ми запрошуємо до свого кола людей, які мислять знаками: тими речами, що із примата зробили людину, а з людини – українця.

До створення цього сайту ми йшли досить звивистим шляхом. Ще у 1990 році ми видавали одну з перших в Україні незалежну районну газету „Сходи”. Потім була районна, а затим і обласна газета „Там, де Ятрань”...

Нині, небачені раніше технології, дозволяють нам вийти на інший рівень спілкування, об’єднуючи дедалі більше однодумців.

Наш сайт не столичний і не міський. Ми живемо в сільській місцевості і цим пишаємося, бо ми живемо на рідній землі, яку споконвіку кропили святою кров’ю та потом наші Предки. Наш сайт УКРАЇНСЬКИЙ!

Місія

 

Ми пропонуємо об’єднатися навколо, здавалося б, простих речей, які формують нашу українськість, ідентичність та унікальність.

Ми віримо, що без знання минулого немає майбуття. Тому наріжним каменем ставимо минувшину країни, етносу, народу, землі. Минувшину Людини, Роду, кожнісінького села. Відтак, це тісно пов’язано із віковічним укладом життя наших Предків: мовою, традиціями, звичаями, віруваннями.

На жаль, праві ті, хто стверджує, що прийдешні покоління виростають без пам’яти. Але чи можемо бути в цьому процесі сторонніми спостерігачами? Адже це прямий шлях до рабства. Чи хочемо ми, українці, щоб наші діти були рабами?

Ми прагнемо, щоби наше Інтернет-видання стало не лише невеликим промінчиком української культури, слова та думки, а предтечею нового українського суспільства – суспільства відповідальності за свою націю і своє майбутнє, суспільством високого Духу та Моралі.

Бачення

 

До цих електронних сторінок ми запрошуємо долучатися всіх, хто любить Україну, мову, літературу, природу, свою землю.

Запрошуємо всіх, хто хоче зробити щось добре для країни та суспільства та не знає як.

Не має значення чи вмієте Ви писати – важливі Ваші чисті бажання та добрі наміри.

Не має значення, де Ви живете – на Сході, чи Заході, в селі, чи в місті.

Має значення, що Ви маєте право бути почутими.

Тож давайте гуртуватися!

Давайте поділимося своїми думками та переживаннями!

Без лідерів та поводирів будемо відвертими перед собою та світом!

Давайте визнаємо, що ми, українці, мусимо жити спільно, мусимо діяти спільно, мусимо спільно зберегти для нащадків мудрість Предків!